Як працює електронний квиток: роз’яснення Львівської мерії

Лют 26 2013 Опублікував в Uncategorized

Львів – це перше місто України, в якому може бути впроваджена система електронної оплати за проїзд у громадському транспорті. Відтак, аби запровадити електронний квиток, місто вже провело конкурс та обрало компанію-реалізатора – «Ригас Карте». Наступний крок – створення спільного підприємства ТзОВ «Леокарт». Про переваги впровадження електронного обліку перевезень у громадському транспорті – у інтерв’ю з начальником управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Сергієм Кіралем, яке підготувала прес-служба Львівської міської ради

 Як виглядатиме електронний квиток? Це буде іменна пластикова картка, чи імя користувача на ній не зазначатиметься?

– На першому етапі буде упроваджено три види квитків. Один із видів – це пластикова картка із вбудованим всередину чіпом, його ззовні не видно, на відміну, від банківських карток. Ці квитки будуть двох видів – для пасажирів, які сплачують повну вартість проїзду, відповідно вони не будуть іменними чи персоніфікованими, і другий вид пластикових карток – для пільговиків. Для пільговиків картки будуть персоніфікованими, подібно до сучасного студентського квитка, там буде фотографія пасажира, його деякі особисті дані і на цій картці буде запрограмовано відсоток пільги, яку він має. Пластикова картка призначена для багаторазового використання і, як правило, термін дії становить більше року. Для пасажирів, що не користуються пільгами, картка буде безстроковою, нею можна буде користуватись у будь-який час та передавати іншим особам. Кожна картка матиме свій номер, за яким вона може бути ідентифікована системою. Таким чином, персоніфіковані картки видаватимуться виключно на пільговиків, всі решта види карток не будуть персоніфікованими. Щоб здійснити оплату у транспортному засобі, цей квиток необхідно буде прикласти до валідатора (пристрою для зчитування інформації), тобто здійснити валідацію для того, щоб пристрій зміг зчитати дані з картки і зарахувати поїздку. Це дозволить вести чіткий облік перевезення пільговиків.

Другий вид картки – це паперовий електронний квиток. У ньому використовується паперовий носій, у який також буде вбудований всередину чіп. Такий квиток буде запрограмований на певну кількість поїздок, наприклад, на 10-20 поїздок. На відміну від пластикової картки, що фактично заміняє місячний проїзний квиток для тих пасажирів, які користуються регулярно транспортом, паперова картка буде для пасажирів, що користуються нерегулярно, і для них недоцільно купувати пластикову картку. Вона також може бути зручною для туристів, які приїжджають до Львова на кілька днів.

Третій вид квитків, який може бути тимчасовим або проміжним, це одноразовий паперовий квиток з магнітною стрічкою, який також потрібно буде вставити у спеціальний отвір валідатора. Такі картки будуть призначені для тих, хто не встиг або забув придбати багаторазовий квиток, тимчасово або випадково перебуває у Львові, і кому потрібно скористатися громадським транспортом один раз.

Всі три види квитків упроваджуватимуться одночасно для того, щоб була доступність для всіх категорій пасажирів до можливості заплатити за проїзд.

– Як будуть поповнюватись кожен із цих видів квитків і як на них зберігатимуться кошти?

– На початковому етапі це не буде електронний гаманець. Коштів як таких там не буде. Квитки будуть поповнюватись кількістю поїздок. І залежатиме від пасажира, яку кількість поїздок він схоче запрограмувати або «покласти» на свою багаторазову пластикову картку. Це може бути 5-10-20 поїздок і більше, залежно від бажання покупця. Будуть запропоновані різні «тарифні плани».

Паперова картка буде одразу запрограмована на певну кількість поїздок, до прикладу 20 поїздок, і після використання всіх поїздок поповнення таких квитків, найбільш ймовірно, не відбуватиметься.

Слід зазначити, що кожен із трьох видів носіїв має свою собівартість виготовлення. Для того, щоб виготовлення квитків було економічно обґрунтованим, розраховується оптимальна кількість поїздок. Економічно обґрунтованою є не менше 10 поїздок. До прикладу, собівартість виготовлення пластикової картки 20 грн., або 2 євро. Сьогодні ми визначаємося, яким чином цих 20 грн. повертатиметься.

Ми пропонуємо такий самий механізм, який використовується у більшості міст світу, – брати з пасажира 20 грн. депозиту. Тобто, коли мешканець отримає цю картку, він заплатить 20 грн., які покладуться на баланс картки в якості депозиту, тобто запрограмуються в цю картку, не перетворюватимуться в поїздки, а просто там лежатимуть. У разі, якщо людина матиме бажання повернути цю картку – переїде в інше місто чи картка їй просто стане не потрібна, то вона отримує цих 20 грн. назад від підприємства, що її виготовило.

Оплата за проїзд здійснюватиметься таким чином, що купуючи квиток, мешканець оплачує кількість поїздок, які хоче здійснити. До прикладу, якщо мешканець хоче покласти 100 поїздок на картку, він повинен заплатити за 100, якщо 20 – за 20 поїздок.

Пропонуватимуться різні тарифні пакети, подібно як з мобільними телефонами, залежно від того, чи пасажир користується одним маршрутом, двома-трьома і більше, віддає перевагу електротранспорту чи автобусам, або лише тролейбусам. Пакетні тарифи будуть розроблені до запуску системи електронного квитка, і буде можливість обрати той пакетний тариф, якій найбільше підходитиме у певній ситуації. Відповідно до цього і буде розраховуватися вартість поїздку. У будь-якому випадку 2 грн. – це буде максимальна сума оплати. Залежно від того, чи поїздки будуть із пересадками чи без, з одним маршрутом чи більшою кількістю, ці 2 грн. в кінцевому результаті можуть перетворюватись на 1,50-1,80 грн., або й на 1 грн., якщо здійснити пересадку в межах певного часу.

До прикладу, сьогодні, щоб доїхати із Сихова до центру, потрібно 30-40 хв Відповідно, буде пропонуватись такий тарифний план, у якому протягом 30-40 хв можна буде безкоштовно пересісти на інший вид транспорту.

Мешканцям уже будуть запропоновані готові тарифні пакети, тому вони зможуть обирати той пакет, який для них найзручніший. Якщо наприклад, мешканець знає точно, що він користується лише електротранспортом, то навіщо йому купувати квиток на всі види транспорту? Буде проводитись відповідна робота з програмістами, з технічними фахівцями. Можливо, це можна буде зробити, як в Лондоні, коли проїхавши, до прикладу, лише 2 зупинки, потрібно буде заплатити не 2 грн., а 1,20 грн. Той, хто проїде 10 зупинок – заплатить 2 грн. Це визначатиметься, коли будемо фактично підходити до впровадження цієї системи. Однозначно, що ми можемо сказати зараз, це те, що тариф не буде коштувати більше ніж 2 грн., як сьогодні. Максимально пасажири платитимуть 2 грн., але можуть платити менше. Поїздка коштуватиме 2 грн, але оскільки буде право користуватися пересадками, кількома видами транспорту, то в кінцевому результаті, якщо перерахувати, вартість може становити 1,80 грн., просто це не буде зазначатися на квитку, бо квитки поповнюватимуться поїздками.

У Ризі розробили приблизно 50 таких тарифів. Коли ми наблизимось до цього етапу, тоді залежно від поведінки пасажирів у Львові та специфіки нашого громадського транспорту визначимо можливості пропозиції мешканцям дешевший тариф, залежно від того, як пасажир збирається себе поводити в громадському транспорті. Якщо він часто подорожує і здійснює, наприклад, 3 пересадки, то можливо, ми розробимо такий тариф, щоб протягом певного часу при 3-х пересадках не доведеться платити 6 грн., а лише 4 грн.

Таким чином, на картці буде запрограмований тарифний пакет залежно від того, що обиратиме пасажир. До прикладу, при пересадці з трамвая в тролейбус буде запрограмовано, що протягом 40 хв можна буде це зробити безкоштовно, і при пересадці у тролейбус, очевидно, треба буде ще робити валідацію, проте поїздка не зніматиметься. Це може бути як один із варіантів, а варіанти тарифів будуть різні. Тут потрібно виходити із вивчення специфічних ситуацій у Львові та опитування наших пасажирів, бо по різних маршрутах є різні мотиви у мешканців, для чого вони пересуваються, як часто, у який період дня.

Коли буде прийнято рішення про створення підприємства, буде утворена проектна команда у складі наших партнерів, що володіють досвідом, у яких є технічні програмісти, спільно з якими буде вестися робота по визначенню тарифних пакетів, по формуванню плану реалізації проекту, етапності впровадження.

Тарифні пакети буде пристосовано до специфіки пересування мешканців Львова. Звичайно, ми не можемо взяти схему з Риги і просто перекласти на Львів. На пластикових картках тарифні плани можна буде міняти відповідно до вивчення індивідуальних випадків. Умови залежатимуть від кількості поїздок для того, щоб ми могли регулювати попит і управляти потоком пасажирів. Фахівців відповідного рівня в Україні немає, тому ми хочемо працювати з досвідченим партнером, але партнер чекає рішення Львівської міської ради.

Якщо ситуація буде покращуватися, будемо закуповувати нові транспортні засоби, відповідно буде менший інтервал руху. Пересідати можна буде будь-де у межах тарифного плану.

– Чи діятиме електронний квиток при пересадці між приміськими та міськими маршрутами?

– Взагалі ідеально ця система мала би і може працювати по регіону, тобто є така можливість і потенціал. Технічно електронні картки можуть бути програмовані на різні тарифи, на різні напрямки. Крім того, деякі перевізники, які працюють у Львові, мають приміські маршрути. Це питання ще буде обговорено.

– Чи буде визначена певна мінімальна кількість поїздок, яка повинна бути на картці?

– При покупці пасажир вибиратиме сам, який тарифний план йому найзручніший. До прикладу, якщо пасажир обере тарифний план з максимальною кількістю видів транспорту, пересадок, тривалості поїздок, то може бути запрограмовано, що в місяць кількість поїздок повинна бути не менше 50. У такому випадку 100 грн. треба буде заплатити наперед – своєрідна абонементна плата, що буде прив’язана до кількості поїздок. На простіші тарифи, до прикладу, буде встановлено мінімальну кількість – 20 поїздок або взагалі не буде ліміту.

– Як можна буде поповнювати кількість поїздок?

– Будуть запропоновані різні варіанти для поповнення поїздок. Для власників банківських карток буде можливість поповнювати через Інтернет. Кожна картка має номер. Оплату можна буде здійснити, ввівши номер картки на сайті, суму поїздок, наприклад, 20 поїздок, номер банківської картки для оплати. У момент, коли буде здійснюватись валідація, валідатор завантажить ці поїздки на картку. Після купівлі через Інтернет на бек-офіс потрапить інформація про те, що було куплено 20 поїздок на картку за певним номером. Сервер прив’язаний до всіх валідаторів системи, паралельно на всі валідатори завантажуватиметься інформація, що таку картку поповнено на 20 поїздок. І коли пасажир зайде у будь-який транспортний засіб, прикладе картку до валідатора, то пристрій розпізнає цю картку, яка матиме свій запрограмований ідентифікаційний номер. До прикладу, якщо пасажир при вході у трамвай прикладе до валідатора квиток, у цей момент інформація про оплату надійде із сервера на валідатор, і пристрій одразу зніме одну поїздку. Це буде можливо для банківських карток, які дозволятимуть оплачувати через Інтернет.

Другий варіант оплати – через мережу існуючих терміналів.

Третій варіант – кіоски, торгові точки, коли поруч із касиром стоятиме спеціальний термінал. Також паперові квитки будуть просто продаватися за допомогою касових апаратів. Касир набиратиме інформацію із зазначенням потрібної кількості проїздів – 3-10 чи більше, видруковуватиме чек, який надаватиме разом із карткою. Термінал також буде зв’язаний з бек-офісом, та інформація, що на картку, одразу потраплятиме і на сервер, а також в автоматичному режимі передаватиметься на всі валідатори. Тобто, при оплаті на валідаторі уже буде інформація, скільки поїздок запрограмовано на цій картці.

Буде також відкрито 2-3 клієнтські центри, де можна буде отримати електронний квиток. Ситуація буде вивчатись. Там, де є найбільше скупчення людей, як правило, є кіоски. На зупинці можна зробити оголошення з адресами, де можна буде придбати квитки.

Можливо, на перший перехідний період (2 місяці) можливість продавати квитки будуть мати водії. Адаптаційний період дуже складний, проходитиме інформаційна кампанія, підключатимемо волонтерів. Система почне діяти, коли у всіх транспортних засобах буде встановлене обладнання (орієнтовно до 3 тижнів). Коли їх всі підключать і запустять, розпочнеться тестовий період.

– Що робитимуть мешканці у випадку збоїв в системі, коли неможливо буде поповнити картки, бо валідатор не зчитає інформацію?

– Як таких збоїв не повинно бути. Саме для того був проведений інвестиційний конкурс і відібрана компанія, яка вважається лідером по виробництву, обслуговуванню і встановленню таких систем. Було обрано партнера, який здатний гарантувати технічну надійність систем. Адже, коли транспортом користуються сотні тисяч мешканців в день, раптом система перестане курсувати, то це буде величезна проблема. На випадок відключення електроенергії, звичайно, приміщення серверу буде обладнано запасним живленням на кілька годин, поки електроенергія відновиться.

Це буде ризик нашого партнера і технічний збій буде фінансово відображатись на його результатах – у вигляді штрафних санкцій, неустойок. Тому партнер зацікавлений у забезпеченні повного належного функціонування системи, інакше він буде мати збитки у сотні тисяч гривень від недоотриманих коштів з продажу квитків.

Якщо фаховий і досвідчений партнер бере на себе ризики експлуатації системи електронного квитка, у випадку збоїв він відповідатиме своїм майном і своїми коштами. Це буде зазначено в договорах у вигляді штрафних санкцій. Адже, якщо система кілька днів не попрацює, – це збитки у мільйони гривень.

– Якою буде сума початкових інвестицій?

– Необхідна сума інвестицій на проект становитиме близько 42 млн грн. Внесок міста з міського бюджету складає близько 3,8-3,9 млн грн. на поповнення статутного капіталу спільного підприємства. Жодних інших грошей місто не вкладатиме.

Частина коштів для реалізації проекту, зокрема 28,5 млн грн., буде братись у вигляді позики у комерційному банку. Кошти, що залучатимуться, будуть розтерміновані на щонайменше 7 років. Ми провели переговори з 5-6 банками і вони готові з нами працювати, при цьому не вимагаючи жодної застави комунального майна. Заставою буде обладнання, яке закуповуватиметься для впровадження системи електронного квитка. І, звичайно, бізнес-план показує грошові потоки, які формуються, що також є своєрідною гарантією для банку.

Крім того, нашими партнерами запропоновано 5,5 млн грн. – сума відтермінування плати за обладнання. Це фактично безвідсоткова позика, яка буде надана на 2-3 роки.

– На що будуть спрямовані початкові інвестиції?

– На закупівлю бек-офісу, на сервер, програмне забезпечення, закупівлю валідаторів, інсталяцію, обладнання для роботи контролерів, для роботи в точках продажу, інше обладнання, загалом на встановлення системи.

– Як відбуватиметься закупівля обладнання для кожного транспортного засобу?

– Комплект обладнання на один транспортний засіб перевізника буде коштувати у середньому 2,5 тис. євро. Закупівлю цього обладнання здійснюватимуть підприємства-перевізники. Якщо буде потреба, ми готові запропонувати лізингові схеми, тобто розтермінування цієї оплату на довший термін. Також можна провести переговори з постачальником обладнання, щоб він передавав приватним перевізникам обладнання без посередника – лізингової компанії.

– Яким повинен бути перший етап запровадження електронного квитка?

– Щоб розпочати упровадження електронного квитка у Львові, потрібно зареєструвати спільне підприємство ТзОВ «Леокарт», у якому 51% статутного капіталу належатиме львівському комунальному транспортному підприємству, а 49% – латвійському ТзОВ «Ригас Карте». Розмір статутного капіталу передбачений у сумі 7,7 млн грн. Таким чином, місту належатиме контрольний пакет акцій

Частки у статутному капіталі мають значення у процесі прийняття рішення. Місто має більший відсоток – відповідно воно має право та контроль над прийняттям рішень порівняно з іноземним партнером.

ТзОВ «Леокарт» буде зареєстроване у Львові, тому всі податки сплачуватимуться відповідно до чинного податкового законодавства у Львові. У майбутньому таке підприємство матиме можливість на основі власного досвіду запровадити аналогічну систему в інших містах України. А це ще більші обороти, ще більші податки до міського бюджету. Тому метою є створити дійсно фахову структуру, яку пізніше можна буде розвивати.

– Як було обрано ТзОВ «Ригас Карте»? Чому вибрано саме цю компанію?

– Компанія ТзОВ «Ригас Карте» була вибрана у результаті проведеного конкурсу, після якого за оцінками конкурсної комісії її обрано переможцем.

Оскільки за «Ригас Карте» стоїть компанія «ЕйСіЕС» – світовий лідер, що підпишеться під гарантіями надійності експлуатації системи та під компенсацію будь-яких втрат штрафними санкціями, то якщо раптом щось станеться, ми гарантовано зможемо отримати компенсацію. До цього потрібно підходити відповідально.

Фінансова ефективність діяльності ТзОВ «Ригас Карте» підтверджена державним контролем Латвії у 2010 році. За розрахунками, з моменту введення електронного квитка у Ризі зекономлено близько 20% грошового обороту в рік, тобто близько 3 млн латів. Подібно в м. Ліоні (Франція) з упровадженням електронного квитка за кілька місяців доходи зросли на 40%, у м. Ніцці (Франція) – на 25%, у Софії (Болгарія) – на 20%.

Компанія «Ригас Карте» була створена ще у 2007 році у м. Ризі для реалізації спільного проекту з упровадження системи електронного квитка для оплати проїзду у сфері громадського транспорту між французькою компанією «ЕйСіЕс» та комунальним транспортним підприємством м. Риги «Ригас Сатиксмес». Фірма «Ригас Карте» виникла за рахунок 51% вкладень фірми «Ригас Сатиксмес» та 49% вкладень «ЕйСіЕс»

– Як буде розприділятися дохід з продажу квитків?

– Було проведено техніко-економічне обґрунтування проекту. Відповідно, виокремлено такі види витрат: інвестиційні (на те, що потрібно закупити на початку, щоб запрацювала система), операційні (поточні видатки: зарплата працівникам, технічне обслуговування, оренда приміщення, компослуги), фінансові (витрати з обслуговування кредиту, податки).

З вартості квитка на оплату цих всіх витрат утримуватиметься 15 % з обороту в рік (приблизно з 350 млн грн., якщо включити всіх перевізників). 15 % від обороту або 15 % від 2 грн. за проїзд – це дохід ТзОВ «Леокарт». З цих 15 % орієнтовно 7 % піде на покриття фінансових витрат, а решта 7 % – на операційні та інвестиційні витрати.

Тобто планується, що 15 % від продажу квитка буде отримуватися підприємством для забезпечення його діяльності: обслуговування взятих на себе транспортних зобов’язань, тобто обслуговування позики й інвестиційних коштів, які будуть вкладені кожним з учасників.

На покриття яких саме витрат йтимуть 15 % комісії з продажу?

– З кожного квитка буде утримуватись 15 % на діяльність та розвиток підприємства, на повернення інвестицій, обслуговування системи. 15 % – це фактично плата за те, що у нас буде електронний квиток, що він буде діяти, що він буде ефективний і допоможе викинути в оборот від 20% до 40% коштів, за те що буде підвищена зручність користування громадським транспортом. Витрати з повернення кредиту у розмірі 28,5 млн грн. також включатиметься у цих 15 %. Зокрема, обслуговування (відсотки за кредит) та тіло кредиту по роках (буде розбито на 7 років) входитимуть у цих 15 %.

15% – це відсотки плюс тіло кредиту по роках, утримання і техобслуговування системи (обладнання, зарплати працівників, комунальні та інші накладні витрати), комісія по точкам продажу (може бути від 5 до 6 %). Це ми говоримо про матеріальні речі, але крім того в перспективі вони нам дають 20-40 % збільшення обороту, 15-20 % зменшення собівартості продажу, що включає витрати на організацію системи продаж та збору коштів (комісія за продаж квитків в магазині, надбавка до зарплати, які платяться водіям за продаж квитків, зарплати касирів, інкасація готівки тощо).

За рахунок чого відбудеться збільшення обороту на 20-40 %?

– Збільшення обороту відбудеться за рахунок того, що з тіні вийде від 25 до 45 % коштів – це є досвід упровадження таких систем у містах світу. Сьогодні при річному обороті у сфері транспорту 350 млн грн., якщо з тіні вийде орієнтовно 30 %, це означатиме додаткових 100 млн грн. За ці кошти можна купити близько 70 автобусів при середній ціні за один автобус 1,5 млн грн. Вивільнені кошти також можуть бути спрямовані на облаштування зупинок, на підвищення офіційної зарплати водіям, модернізацію обладнання.

– Як здійснюватиметься контроль проїзду?

– На маршрутах працюватимуть контролери, які будуть мати спеціальні термінали, що перевірятимуть, коли була здійснена валідація і чи має пасажир право на проїзд по певному маршруту, а також, чи запрограмований тариф відповідає тому транспортному засобу, на якому пасажир перебуває на момент контролю. Під час перевірки поступатиме сигнал до водія, буде вимкнено всі валідатори для того, щоб пасажири не могли звалідувати квиток, а контролери під час руху транспортного засобу проходитимуть через весь транспортний засіб і перевірятимуть кожен квиток. Або, можливо, контролери стоятимуть біля валідатора і контролюватимуть, хто валідує, а хто ні (людина заходить – повинна звалідувати квиток). Штраф у нас визначений законодавством у 20-ткратному розмірі від вартості проїзду. Ці кошти можуть зараховуватись на рахунок спільного підприємства або перевізника та спрямовуватимуться на оновлення обладнання.

Джерело – ГалІнфо

Коментарі відключені для цього запису