Нагадуємо умови – порівнюємо лише вартість абонементів, які повинні давати людині максимальну вигоду в перераїунку на щоденні поїздки.

Польща, Краків (0.77 млн населення)

Іменний річний безлімітний абонемент на всі види транспорту в межах Зони 1 (згрубша власне Краків, без агломерації) при непершій його купівлі – 950.50 PLN. Або 7000 UAH, або ж 19.17 UAH/доба. Звідси

Прага, Чехія (1.28 млн населення)

Іменний річний безлімітний абонемент на всі види транспорту в межах міста – 3650 CZK. Або 4427 UAH, або ж 12.12 UAH/доба. Звідси

Братислава, Словаччина (0.42 млн населення)

Іменний річний безлімітний абонемент на всі види транспорту в межах міста – 264.20 EUR. Або 8272 UAH або ж 22.66 грн/доба. Звідси

Будапешт, Угорщина (1.75 млн населення)

Іменний річний безлімітний абонемент на всі види транспорту в межах міста – 103000 HUF, або 10461 UAH, або ж 28.66 UAH/доба. Звідси

Бухарест, Румунія (1.9 млн населення)

Незрозумілио чи іменний, але місячний абонемент на всі види транспорту в межах міста – 50 RON, або ж 342 грн, або ж 11.40 UAH/доба. Річних вроді немає. Звідси

Львів, Україна (офіційно 0.72 млн населення)

Абонементи, і то місячні, існують лише в міському електричному транспорті, який не покриває всієї території міста і коштують 120 UAH/місяць, або ж 4 грн/доба. Більшість мешканців міста користуються автобусами, де існують лише разові поїздки і за умови прямого маршруту (а також щоденного користування) тратять 8 UAH/добу, або ж 240 UAH/місяць. Якщо їдуть з однією пересадкою, то витрати вдвічі більші і стають співмірними з витратами мешканців вищезагадних міст, які за цілком співмірні суми отримують в рази кращий сервіс

]]> https://ekvytok.lviv.ua/improving-conditions-or-promises/ https://ekvytok.lviv.ua/improving-conditions-or-promises/#comments Wed, 03 Aug 2016 10:29:12 +0000 http://ekvytok.lviv.ua/?p=1337 Для впровадження е-квитка у Львові влада нашого міста отримає 10 мільйонний кредит від ЄБРР. 032.ua спробував розібратись, що зміниться з впроводженням е-квитка у Львові, коли запрацацює та система і як вона працюватиме.

Коли варто очікувати на появу е-квитка у Львові?

Про запровадження єдиного електнонного квитка у громадському транспорті Львова говорили вже давно. І лише цього року влада місто спромоглася втілювати слова у реальні дії. Восени цього року у Львові хочуть оголосити тендер аби визначити компанію, яка буде займатись втіленням проекту у життя. Втім, відчути на собі переваги еквитка львів’яни зможуть лише у 2018 році.

“Сам процес реалізації та наповнення його змістом розпочнеться у 2017 року. А процес буде розділений на кілька етапів”. – розповідає директор ЛКП “Львівавтодор” Олег Береза.

Після того, як у Львові визначать компанію, яка впроваджуватиме е-квиток, розпочнеться практична реалізація проекту.

“Це відбуватиметься приблизно рік часу, поки перевізники обладнають свій траснпорт необхідною технікою. А потім все залежатиме від влади міста”, – зазначив керівник відділу впровадження електронного квитка «Львівавтодору» Сергій Журбенко.

Як працюватиме е-квиток.

У планах міста – електронний квиток має запрацювати одразу на всіх видах транспорту у Львові. Для цього у автобусах, маршрутках, тролейбусах та трамвая встановлять спеціальні валідатори. До них пасажири підноситимуть спеціальну картку, а валідатор зчитуватиме інформацію і зніматииме гроші з рахунку.

“За системою е-квитка, пасажири матимуть право на певний час поїздки. Наприклад 60-70 хвилин. Пересадки між маршрутами будуть безкоштовними. Основним видом квитка стане пластикова картка. Паралельно із новими картками будуть діяти і паперові квитки, в основному вони будуть існувати для туристів. Реалізовувати їх може сам водій, вони будуть обліковуватись через спеціальні системи, і їх легко контролювати”, – розповідає Сергій Журбенко.

Платитимо менше чи більше?

Оплата за проїзд для львів’ян стане більшою. У міськраді розглядають варіант із рівною ціною на усіх громадських перевезеннях міста.

“Ми пропонуємо робити ціну у п’ять гривень. Проте існуватиме система знижок у купівлі пакета поїздок, наприклад, на тиждень, місяць чи рік. На що більшу суму поповнюватиметься картка, то дешевше коштуватиме одна поїздка”, – продовжує Журбенко.

Що буде із пільговиками.

З провадженням єдиного електронного квитка за проїзд у громадському транспорті Львова, постає гостре питання щодо перевезення пільгових категорій населення.Тепер організатори проекту мають вирішити питання перевезення пільговиків, не забувши про їхні інтереси та права.

Наразі у Львові та області нараховується близько 300 000 пільговиків. І така кількість пільгових категорій населення може суттєво вплинути на окупність проекту.

“Є два шляхи вирішення цього питання: якщо все залишається так, як зараз, ми отримаємо чіткі дані про кількість перевезених пільговиків. Вони матимуть картки, які не треба буде поповнювати, під час поїздки у транспорті вони користуються картками, дані обліковуються і ми маємо інформацію про кількість пільговиків. Відповідно, ми можемо вимагати від Кабміну повної компенсації цих витрат. Інший варіант – монетизація пільг. За проїзд будуть платити всі, а пільгові категорії населення отримають певну суму, яка має компенсувати їхні витрати на проїзд”, – зазначає Сергій Журбенко.

Які переваги електронного квитка.

1. Після появи електронного квитка, у Львові зміниться принцип оплати за послуги перевізників. Тепер перевізники збираимуть плату не за кількість пасажирів, яких перевезли за добу, а за пройдені кілометри. Є надія, що тоді водії транспорту перестануть під нав’зяку набивати маршрутки пасажирами аби зібрати якомога більше грошей.
2. Аби більше заробляти, перевізники мають оновити траснпорт і поліпшити умови перевезння. Говорити про стан громадського транспорту у Львові, напевно, говорити не варто. “Для цього у перевізників буде стимул. Ми зробимо так, що перевізник, який оновив техніку, отримуватиме за 1 км 22 гривні, а перевіник, котрий залишив на маршруті старі автобуси – 15 гривень. Тобто, перевізники самиі зрозуміють, що їм вигідніше поліпшити умови перевезення у Львові”, – говорить Сергій Журбенко.
3. Пересадки з громадського транспорту будуть безкоштовними. “Більшість маршрутів у години пік до центру доїжджає за хвилин сорок, тож за відведені 60 хв. спокійно можна буде пересісти на інший транспорт. До того ж зміниться система оплати, і водіям невигідно буде чекати на зупинках, поки напхається якомога більше людей, бо він зіб’ється з графіка й не отримає повну суму за рейс, а лише відсотків 80 або й менше, залежно від того, на скільки відхилятиметься від графіка”, – розовідає активіст організації «За якісний транспорт» Ростислав Васюта.
4. Водій відтепер має слідкувати за дорогою, а не збирати гроші із пасажирів, постійно відволікаючи свою увагу.
5. З провадженням е-квитка, у Львові сподівються вивести бізнес перевізників із тіні. Адже відтепер усі вони матимуть змогу працювати легально, встановши валідатори у свому транспорті. Техніку безкоштовно надаватим міськрада Львова.

Джерело

Влада готова з 1 січня монетизувати пільги на проїзд у транспорті. Що це означає? Як це працюватиме? Давайте розбиратись

Для початку цитата з Економічної правди:

Міністерство соцполітики і Мінінфраструктури технічно повністю готові до того, аби вже з 1 січня 2016 року монетизувати пільги на проїзд у транспорті.

Про це під час тренінгу для представників регіональних ЗМІ в Українському медіа-центрі реформ заявила Світлана Кубальська, керівник відділу автотранспорту Мінінфраструктури.

За її словами, всі необхідні дані для запровадження  адресної грошової допомоги у Мінсоцполітики є.

“Є всі розрахунки, скільки вони кожного року перераховують перевізникам за проїзд пільгових категорій населення. Єдине, в чому треба визначитися, це у порядку сум, яку держава має перерахувати кожному пільговику”, – зазначила представниця Мініфрастратруктури.

“Приміром, у 2015 році на оплату проїзду одного пільговика передбачено 47 грн. І це – на рік. Але ж ми розуміємо, що цих коштів замало. Їх ще може вистачити на оплату проїзду всередині населених пунктів, але ж ніяк не міжміський проїзд. Вважаємо, що розмір такої адресної допомоги має складати 250-300, а може й навіть 400 гривень”, – підрахувала Кубальська.

Кубальська уточнила, що за умови заміни пільгового проїзду адресною грошовою допомогою, йтиметься про охоплення усіх без винятку пільгових категорій населення, незалежно від того, користуються вони транспортом чи ні.

“Людина сама вже вирішуватиме, чи витрачати ці кошти на проїзд, чи ліки, чи ще щось”, – зазначила представниця Мінінфраструктури.

На її переконання монетизація пільги на проїзд у транспорті дозволить не тільки зберегти, а й розвинути маршрути у тих місцевостях, де наразі перевізники працювати не хочуть через те, що їхніми послугами користуються переважно пільгові категорії населення, що завдає їм збитків.

“Якщо замінити пільгу на проїзд адресною грошовою допомогою, то за цієї умови всі пасажири сплачуватимуть проїзд живими грішми. Відтак це спонукатиме перевізників розвивати й ті маршрути, які наразі вони вважають неперспективними”, – пояснила Кубальська.

Зауважимо, монетизація пільг це дуже добре, але цього не достатньо. До прикладу в сусідній Польщі є лише 9 категорій громадян яким надано право безкоштовного проїзду (інваліди, незрячі, донори крові, багатодітні, …) в міському громадському транспорті. При цьому в кожному місті місцева влада компенсує зі свого бюджету собівартість перевезення.

Подамо тут собівартість перевезень у різних містах Польщі:

Собіварість кілометру пробігу у Вроцлаві
– автобусом 7,18 злотих (Краків – 7,26, Познань – 8,15, Ґданськ – 7,32, Лодзь – 6,83).
– трамваєм  7,39 злотих (Краків – 7,64, Познань – 12,54, Ґданськ – 7,04, Лодзь – 5).

При цьому вартість проїзду:
одноразові квитки: Краків 3,8 Познань 4,6 Ґданськ 3,6 Лодзь 3,8 – тобто нижча ніж реальна вартість кілометру поїздки цілого вагону
і так є дешевші варіанти на 20хв. чи пільгові, чи добові, чи проїзні…

Ще трохи про вартість і собівартість
Ну і про Вроцлав