У Львові вже доволі довго тривають дискусії щодо якості громадського транспорту – ціни за проїзд, графіку руху, ввічливості водіїв тощо. Спробуємо розповісти про досвід нашого міста-побратима – польського Вроцлава, на 120 тисяч жителів меншого за населенням та на 100 квадратних кілометрів більшого за площею. У місті діє 86 денних, 13 нічних автобусних та 22 трамвайних маршрути, якими минулого року скористалося 183 мільйони пасажирів. 70% мешканців міста позитивно оцінюють якість перевезень.
Як це працює
Громадський транспорт столиці Нижньої Сілезії організований так, що запланувати свою поїздку можна ще вдома. Розклад руху кожного маршруту доступний на веб-сайті міста та інших інформаційних сайтах. Однак найзручнішим в користуванні є сервіс “Як доїхати” (щось на зразок українського “Easy Way”). Достатньо зазначити на карті місця звідки і куди треба добратися, визначити годину, тип маршруту (без пересадок, найшвидший, найдешевший), після чого сервіс подасть список автобусів та трамваїв і час поїздки з врахуванням часу для добирання до найближчої зупинки. Існує, також, варіант цього сервісу для смартфонів. Функціонує у найбільших польських містах.
Зупинки
Так виглядає пересічна зупинка у Вроцлаві:
Місця зупинки у місті чітко визначені. На кожній є інформація про номери маршрутів, які через неї проходять та графік руху. Якщо в маршруті заплановані зміни, то на інформаційному стенді про це повідомляють.
Так виглядає транспортний вузол на площі Ґрюнвальдській розташований посередині кільцевої розв’язки. Через нього проходить понад двадцять трамвайних та автобусних маршрутів.
Зупинка поділена на 4 перони – по 2 в кожну сторону.
Потрапити на зупинку можна лише через підземний перехід.
Кожен перон обладнаний ліфтами.
Біля входів облаштовано інформаційні стенди з інформацією про напрямки, якими курсує транспорт з кожного перону.
На перонах встановлено інформаційні електронні табло, які повідомляють про найближчі автобуси/трамваї та час їх прибуття.
Такі табло монтують на зупинках з найбільш інтенсивним пасажиропотоком. Загалом їх заплановано встановити 168.
Інтервал руху в середньому 10-15 хвилин. У вихідні до 30 хвилин.
Автобуси їздять відповідно до визначеного графіку і, зазвичай, не спізнюються. Тому й на зупинках ніколи не буває більше 1-2 автобусів одночасно. Інколи затримки в русі виникають через затори та аварії. Ці проблеми намагаються вирішувати окремими смугами руху для громадського транспорту.
Так виглядає рух на вулицях Вроцлава після реконструкції: тротуар відділений від дороги клумбою та деревами, велодоріжка, смуги для автомобілів, смуги для громадського транспорту.
Зупинки здебільшого облаштовані у формі “кишеньок”, в’їзд та виїзд з яких запроектовано доволі плавно та зручно для водія. Таким чином. Автобус під час зупинки не затримує рух на дорозі.
Так виглядає зупинка на площі Грюнвальдській
Також у Вроцлаві почали впроваджувати так звані “віденські зупинки”. Вони особливо зручні там, де трамвай має зупинку посеред проїзної частини, а не при тротуарі. Смугу між трамваєм та тротуаром піднімають до рівня тротуару та східців трамваю.
Таке рішення має дві переваги для пасажира: виходити та заходити до трамваю стає комфортніше; зменшується ризик наїзду на пасажирів, оскільки автомобіль змушений пригальмувати перед в’їздом на таку смугу.
Квитки
Квитки можна придбати в кіосках преси, в білетоматах на вулицях міста. Таких білетоматів встановили 98, кожен з них приймає кредитні картки, готівку та монети.
Відповідно до власних потреб можна підібрати різні типи білетів:
- Одноразові:
- 3 злотих (1,5 злотих пільговий) на звичайних та приміських маршрутах
- 3,2 зл (1,6 злотих пільговий) на експрес- та нічних маршрутах
- Часові: 30, 60, 90 хвилин; 24, 48, 72, 168 годин.
- Агломераційні (з приміськими маршрутами)
- Семестрові: 4 або 5 місяців; на два конкретні або на всі маршрути.
- Іменні (на всі маршрути, на два конкретні маршрути, на 7, 30, 60, 90 днів)
- Білети на пред’явника (30, 60, 90 днів).
Для автобусів та трамваїв один тип білетів.
Також існує система UrbanCard – міська картка з чіпом, на який можна закодувати всі можливі види білетів. Студенти можуть використовувати в якості UrbanCard свій студентський квиток.
У кожному автобусі/трамваї теж є білетомати, однак вони приймають лише кредитні картки та UrbanCard. Якщо білетомат з певних причин не працює, білет можна купити у водія. У додаток можна отримати його здивування, бо він таке робить нечасто. Спілкування водія з пасажиром зведено до мінімуму.
Окрім того, проїзд можна оплачувати через мобільну систему платежів SkyCash, в якій достатньо ввести номер автобуса, і з кредитної картки або мобільного рахунку пасажира знімається відповідна сума.
У кожному автобусі/трамваї існують компостери, які наносять на білет час компостування. Контроль білетів проводять працівники Відділу транспорту міста, які можуть зчитувати QR-код з паперового білету та сканувати UrbanCard. До 2009 року у місті працювало 23 контролери. Тепер їх близько сотні.
Так виглядають компостери в громадському транспорті.
За безквитковий проїзд контролери видають квитанції, які потрібно сплатити протягом двох тижнів. Штраф – 120 злотих (100 при оплаті в перший тиждень), тобто, близько 300 гривень. Якщо квиток не вдалося купити через поломаний білетомат, то пасажир повинен оплатити контролеру лише вартість проїзду.
40% вроцлав’ян вважають ціну за проїзд завищеною, ще 40% – належною. Разом з тим, міська влада запевняє, що ціна з проїзд у Вроцлаві є однією з найдешевших в Польщі. За звичайний одноразовий білет потрібно заплати 3 злотих, тоді як у Кракові – 3,8, у Варшаві білет на 20 хвилин коштує 3,4, у Познані на 30 хвилин – 3,6.
Пільги
Безкоштовно всіма лініями можуть їздити: депутати, діти до 4 років, особи старші за 70 років, інваліди війни, інваліди першої групи і їх супроводжуючі, незрячі та їх супроводжуючі, працівники MPK і члени їх сімей, перші поселенці Вроцлава, учні спеціалізованих шкіл та їх опікуни.
Безкоштовно всіма лініями окрім експрес: поліція та військова жандармерія до звання штабного сержанта при виконанні службових обов’язків, військовослужбовці строкової служби до звання старшого капрала включно, працівники міської варти при виконанні службових обов’язків.
50% пільги мають студенти та учні, діти від 4 до 7 років, пенсіонери без місця праці, ветерани.
За даними Відділу транспорту, 55% проданих у 2012-му році білетів були пільговими.
Нічні маршрути
13 нічних маршрутів спроектовано з великою протяжністю, аби охопити фактично всю територію міста. Курсують щогодини, деякі – щопівгодини. Ціна на нічний автобус становить 3,2 злотих. Місто намагається боротися з безквитковим проїздом у нічних автобусах. Оскільки вночі контролери не працюють, то значна частина пасажирів їздить за дармо. Є ініціатива, щоб водії продавали білети та контролювали їх наявність. Однак цю ідею зустріли критично (можливі затримки в русі, неефективність) і поки що не впровадили.
Чим перевозять пасажирів
У Вроцлаві діє 86 денних, 13 нічних автобусних та 22 трамвайних маршрути протяжністю 1200 кілометрів, які обслуговує 350 автобусів та 225 трамваїв. 33% трамваїв в експлуатації не довше 5 років, 29% автобусів – не більше 4 років. Разом з тим, 32% – понад 15 років. На наступний рік заплановано оновлення автопарку на 20-25 автобусів та продаж чатсини застарілих одиниць транспорту. Згідно з прогнозами експертів, до 2025 року автопарк зросте до 600 автобусів. Автобусні маршрути обслуговують як старі Ikarus, Jelcz, так і більш нові Mercedes-Benz, Volvo. Більшість трамвайних маршрутів обслуговують місцеві марки Konstal, Protram. Нещодавно місто купило 48 сучасних трамваїв марки Skoda. Більшість одиниць громадського транспорту обладнані для перевезення неповносправних.
Середня швидкість руху трамваїв – 17 км/год, автобусів – 22 км/год.
Хто відповідальний
Громадський транспорт належить місту і поділений на кілька структур. Всі маршрути, окрім кількох (деякі приміські маршрути обслуговують приватні перевізники), обслуговує товариство з обмеженою відповідальністю MPK (Miejskie Przebsiębiorstwo Komunikacyjne), яке перебуває під контролем міста. До його завдань входить перевезення пасажирів, технічне обслуговування транспортних засобів та контроль білетів.
Скарги на роботу громадського транспорту можна подавати телефоном або через спеціальну форму на сайті MPK.
Організацією маршрутів, визначенням розкладу руху та контролем за його дотриманням займається Відділ транспорту при міській адміністрації. Також на його балансі перебувають всі автобусні та трамвайні зупинки.
Біля найбільших транспортних вузлів чергують групи контролю руху, деякі зупинки та всі автобуси/трамваї обладнані камерами спостереження. Це допомагає оперативно стежити за дотримання графіку руху та за порядком в транспортних засобах. Наприклад, системи спостереження суттєво зменшили кількість графіті в салонах автобусів та трамваїв.
Міська рада Вроцлава визначає регламент руху транспорту, ціни на проїзд та пільги.
У Вроцлавському MPK працює 2250 осіб. Середня зарплата водіїв підприємства 2,8 – 3,2 тисячі злотих (близько 7-8,2 тисяч гривень). Середня у країні – 3161 злотий. У травні минулого року профспілці вдалося добитися від влади міста підвищення зарплатні на 220 злотих. Натомість заплановано збільшення робочого часу водія з 10 до 12 годин. Якщо таку норму запровадять, то вона стане найвищою у Польщі.
Директор підприємства Владислав Смик запевняє, що йдеться про робочий час, а не про час перебування за кермом. За його словами, з 8 робочих годин лише 6 займає робота за кермом. Також оптимізація роботи підприємства передбачає встановлення пропорції працівників на рівні 65% водіїв, а 35% – технічне обслуговування, адміністрація.
Вартість перевезень
Собівартість проїзду одного кілометра автобусом коштує підприємству 7,18 злотих (Краків – 7,26, Познань – 8,15, Ґданськ – 7,32, Лодзь – 6,83).
Собівартість проїзду одного кілометра трамваєм коштує підприємству 7,39 злотих (Краків – 7,64, Познань – 12,54, Ґданськ – 7,04, Лодзь – 5).
Фінанси
У 2011 році місто планувало профінансувати MPK на суму 342 мільйони злотих, однак урізало цю суму на 62 мільйони. Дефіцит бюджету в тому році становив 25 мільйонів злотих. У 2012 за попередніми підрахунками – 41-42 млн. Окрім цього, підприємство виплачує кредит за нові трамваї Skoda, що коштує близько 34 мільйонів злотих щорічно. MPK не отримало дотацій в ЄС на закупівлю нових 70 автобусів, також доведеться повернути 4 мільйони злотих дотацій через неправильно виконану тендерну процедуру.
Попри те, що доходи з продажу білетів становлять лише 40% доходів підприємства, вони постійно зростають. У 2009 році до бюджету міста надійшло 112 мільйонів злотих, у 2012 – 120, а у 2011 – майже 126. При цьому, кількість проданих білетів щороку, навпаки, зменшується. Це ефект впровадження системи часових і семестрових білетів та UrbanCard.
У Вроцлаві вже кілька років триває процес оптимізації громадського транспорту. Підвищено ціну за проїзд, впроваджено часові білети, збільшено кількість контролерів, визначено графік руху та його контроль через систему GPS, частково оновлено автопарк, на транспортних розв’язках облаштовують виділені смуги. А кожен крок MPK постійно супроводжують зауваження від мешканців, критика від політиків та розслідування у ЗМІ.
Автор статті – Тарас Назарук
гарно написано. дякую
Цікаво, що ще 3 роки тому Вроцлав мало чим відрізнявся від Львова. Дотації ЄС змінили все. Досвід підказує, що навіть якби мільйони призначили для розвитку транспортної мережі – який відсоток з них насправді був би використаний для цієї цілі..А тепер уявіть що до Вашого дому їде тільки 2 автобуси. І в робочий день, в час пік (16-17) – вони курсують що 14 хвилин;у вихідні – 2 рази на годину (або й раз).Зважаючи на густоту населення Львова (що більша за густоту населення Вроцлава на кілька тисяч) – уявіть скільки людей реально могли б поміститися в автобусі. У Вроцлаві, густо заповнені автобуси – рідкість. І справа тут навіть не в їх кількості. Повний білет коштує 3 злотих, тоді як молоко – 2, хліб – 3. А тепер уявіть що ваш білет на автобусі коштує так як хліб..
Звісно, я – ЗА впровадження електронних білетів у Львові- так зявляться надія що виручені кошти підуть.. принаймні на рахунок транспортного підприємства. Проте сліпо копіювати системи інших міст не варто. Маємо вже гіркий досвід, з радіальними і периферійними схемами руху (непогана, але зроблена через “сраку”)
[…] статті – Тарас Назарук. Оригінал публікації. Поділись цим:FacebookTwitterGoogle +1EmailPrintLike this:Like […]