Що там у поляків? Як повідомляє польський сайт “transport-publiczny.pl” у Вроцлаві відбувся тендер (не конкурс, як у нас!) на визначення перевізника (як субпідрядника тамтешнього комунального АТП) з виконання міських пасажирських перевезень.

Тендер виграла приватна компанія Mobilis (комунальне підприємство не брало участі в торгах) у серпні 2019 року.

Замовлення розраховане на 5 років (січень 2020 – лютий 2025).

До цього часу (є півроку) переможець тендеру має:

• – облаштувати базу (чи взяти в оренду)
• – закупити автобуси (низькопідлогові звісно ж)
• – найняти водіїв 
• …

Вартість контракту 120 996 200 zł brutto (на 5 років). Початок виконання контракту – січень і квітень 2020 року.

Передбачено 16 автобусів довжиною 12м (+2 резервні) та 10 зчленованих автобусів (+2 резервні).

Вартість одного автобусо-км 9,02 zł для 12-метрових автобусів, а для гармошок ціна – 13,08 zł.

Обсяг замовлення 7,14 млн км, і 3,43 млн км відповідно.

Компанія Mobilis вже майже десять років працює у Варшаві та Кракові, а тепер і у Вроцлаві.

Про роботу компанії Мобіліс у Варшаві:

Слід додати, що більшість міських автобусних перевезень у кожному з цих міст виконує комунальний перевізник.

Для тих, хто не знає, а не знає більшість – в Україні таке НЕМОЖЛИВО!

Бо українське законодавство НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ процедури закупівлі транспортних послуг через тендер, а лише конкурс. А конкурс це завжди обрання “кращого” серед найгірших. Тобто в процедурі закладена безвихідь і “маршрутка”. Саме тому в українських містах такий ніякий громадський транспорт …

До речі, цікава інфорграфіка про міста в яких відкритий ринок послуг міських пасажирських перевезень, і показано частку ринку, якою володіють приватні перевізники:

Тобто лише в 12 містах Польщі на міських маршрутах працюють приватні перевізники, і лише у 2(!) містах приватні перевізники володіють 100% маршрутів. В містах, яких немає на карті — немає приватних перевізників, тобто послуги перевезень пасажирів надає лише комунальний перевізник.

Читайте також про наш ексклюзивний матеріал про організацію роботи міських перевезень у Вроцлаві

Івано-Франківськ вирішив наступити на граблі Львова і змінити транспортну мережу, що склалась еволюційно, без зміни базових економічних взаємин між містом та перевізниками. Що наразі вийшло?

Що змінили?

Загалом принцип той самий, що й у Львові був у 2012: скоротити кількість маршрутів, зменшити дубляж мережі, надати пріоритет великим автобусам та електротранспорту.

загальна кількість маршрутів скорочена:
було 47 -> стало 28
5 маршрутів – тільки автобуси
всі маршрути працюють в режимі “Звичайний“, а не “Маршрутне таксі“

Зменшили кількість рухомого складу: було 270 -> стало 200

Перевізники
Було: 113 (!!!)  -> залишилося 6 (звісно ж купа субпідрядників) 

Комунальний перевізник:
1 маршрут (5 автобусів)

38 тролейбусів 
маршрутів: 
було 10 -> стало 8 (деякі об’єднали в один)
Планують закуповувати нові тролейбуси взявши кредит в ЄБРР

Інформування мешканців

З цим все значно краще, ніж у Львові в 2012-ому. На зупинках вчасно оновили таблички, врахувавши досвід європейських міст та Львова:

На зупинках роздавали буклети, поширювали нові схеми у засобах масової інформації:

На сайті Easyway дали помацати нову мережу ще до її впровадження, всі автобуси видно online (у Львові цього досі немає!):

Що прогавили?

Звісно ж місто не наймає перевізників. Тобто базовий принцип не змінився. Місто видумує тариф, розклад, маршрути і змушує їздити перевізників в цих умовах. При цьому якщо перевізник буде в збитку – то це винятково його проблеми

Особливо потішило, що міськрада змусила перевізників возити школярів безкоштовно. Не передбачивши за це жодної компенсації з бюджету. Комунізм прийшов у Івано-Франківськ

Результати

В цілому, на жаль, очікувані. Перевізники відхиляються від розкладів та маршрутів, випускають надто мало рухомого складу і в цілому їздять аби не бути в збитку. Пасажири зляться. Безкоштовних пересадок не впроваджено. У перші ж дні “на прохання мешканців” (ага, у Львові теж так було, мешканців, так-так) ввели ще 2 нові маршрути.

Михайло Смушак, начальник профільного департаменту міськради, видумує штрафні велосипеди і демонструє повне нерозуміння схеми “місто наймає перевізників“:

Що стосується нових угод, нового конкурсу, то підписані нові угоди з перевізниками. Відповідно до них, водії повинні дотримуватися графіку руху. За порушення передбачені штрафні санкції. Можемо розірвати угоду, але це неефективний засіб. От розірвали б її з тим, хто курсує по вулиці Максимовича, ніхто б туди не їхав. Чи щодо маршруту №55, водії не їдуть як треба. Але там два автобуси, люди не зможуть доїхати до Чукалівки. З 1 січня, якщо ти не дотримався графіку руху, то плати штраф. Не сплатив, то складається акт правопорушення, що може призвести до розірвання угоди. Такі штрафи кожного дня можуть бути. Ціну оприлюднимо пізніше. … На жаль, деякі керівники комунальних підприємств не знають, що таке план розвитку. Для них бізнес-план – це скільки він має відремонтувати ліфтів, скільки на це грошей треба виділити з міського бюджету. Комунальні підприємства існують на ринку як і інші, вони мають конкурувати між собою. Воно має давати місту якісь прибутки.

Звісно ж місто не має повноважень штрафувати перевізників за будь які відхилення від графіку руху чи маршруту. Це повноваження абсолютно іншої структури, яка непідконтрольна міській владі.  Дуже дивно, що про це не знає начальник профільного департаменту .

На розірвання договорів місто теж не піде, що цілком демонструється фразою “От розірвали б її з тим, хто курсує по … – ніхто б туди не їхав“. У Львові маршрути спеціально віддавали пакетами, аби крім прибуткових маршрутів перевізнику і соціальні “перепали“. Загалом цей підхід показує, що місто все ще бажає усунутись від регуляції перевезень і спихнути всі ризики збитковості – на перевізника.

Все це лише демонструє симуляцію реформ, відсталість нашої держави і компетенцію чиновників, що займаються транспортом. Місто, будучу замовником перевезень, повинно платити перевізникам за їх роботу. Це єдиний спосіб мати рух згідно бажаного графіку. Тоді можна навіть безкоштовно людей возити – перевізники всеодно раді будуть . Від економіки нікуди не подітись – є собіварість перевезень і перевізник ніколи не працюватиме собі в збиток. Власне нічні рейси у Львові є хронічно збитковими, але їздять стабільно, бо місто компенсовує ці збитки перевізнику.

До теми: Чому Львову не вдалось позбутися маршруток?