Електронний квиток у Львові. З чого почати

Кві 10 2014 Опублікував в Е-Квиток, Транспорт

Подаємо статтю від Антона Шишкіна, представника компанії EasyWay у Львові. Антон активно бере участь у роботі над електронним квитком у Міській раді. Знає позиції перевізників, усі підводні камені і таке інше.

Привіт. Я радий, що Ви читаєте цю статтю, це означає що хочете зробити громадський транспорт у Львові кращим. Це додає радості.  Ви напевно чули словосполучення «Електронний квиток». Що це таке? З чим його їдять? І що з цим робити? Відповіді на ці запитання подані у статті.

Все, що тут буде описано, це виключно моя точка зору, моє бачення проекту. Я поспілкувався із багатьма людьми, які долучені до процесу формування поняття «Електронний квиток у Львові». Це  діючі працівники міської адміністрації, наприклад, Сергій Кіраль, Дем’ян Данилюк;  це і керівники: Орест Козак – ЛКП «Львівелектротранс»,  Іван Велійка – Асоціація перевізників та Міра і К, Дмитро Кащук – Фіакр; це і представники ІТ-секотру Андрій Сидор та Петро Ванько – SoftServe; це і депутати міської ради Андрій Крабовник, Юрій Кожелюк. В кожну з цих підгруп можна додати ще людей. На додачу я був учасником робочої групи по Електронному квитку 2012 року. Для більш-менш об’єктивних висновків інформації мені достатньо.

Кажучи чесно, якщо просто попитати всіх цих людей про електронний квиток, то вималюється картина, яка звучить приблизно так: «Електронний квиток потрібна річ, перевізники її ніби підтримують, проте насправді їм це не вигідно; депутати за, проте проти затрат, а міська адміністрація не робить нічого, щоб знайти правильне рішення, яке підійде усім сторонам». Насправді картина значно краща. Електронний квиток хочуть всі, проте домовитись всім із усіма не вдається через одну просту причину. Процесу переговорів немає.

Не дивлячись на відсутність процесу переговорів, всі учасники називають спільні речі:

  • Дуже рекомендується оплата за пророблену роботу, за рейси чи кілометраж.

  • Рекомендація. Міра проробленої роботи має базуватись на кілометрі проїзду, адже саме так розраховуються всі змінні витрати (пальне, шини, ТО) та амортизаційні витрати. (Іван Велійка).

  • Оператор має збирати гроші з пасажирів та займатись контролем оплати, питанням емісії квитків, карток.

Рекомендація. Це має бути або комунальний перевізник, або підприємство, де контрольний пакет акцій належить місту. (Депутати, Сергій Кіраль).

  • Потрібно забезпечити можливість безоплатної пересадки.

  • Пільгові категорії мають мати іменні картки з фотокарткою.

  • Тариф на проїзд має формуватися в залежності від вимог до рухомого складу.

  • Разовий проїзд має бути дорожчим за купівлю «абонементу».

  • Має бути гнучка система преміювання та штрафування перевізників.

  • Потрібно використовувати найсучасніше обладнання в т.ч. з можливістю NFC передачі інформації.

Ось такі прості речі лежать в основі нової системи. Здавалось би, що тут складного? Чому процес стоїть? Я це бачу так. Депутати не звикли генерувати рішення подібного характеру. У Сергія Кіраля підхід простий, або ми шукаємо інвестора на готовий проект, або допомагаємо інвестору. Ні першого, ні другого нема. До речі, п. Сергій може без зусиль залучити інвестора під конкретний проект, це він вміє. Інші посадовці у міській адміністрації не горять бажанням залазити у таке складне питання. Керівники компаній перевізників зараз зайняті питанням порятунку від банкрутства підприємств. Е-квиток не на черзі, коли міліонні борги.  Хоча спроба запустити власний проект була. На жаль, не вдалось реалізувати через брак інвестицій.

Були інвестори з Риги. Rigas Karte прийшли із пропозицією, яка не вирішувала першого пункту, оплати за рейси/пробіг. Питання безоплатної пересадки неможливо вирішити за умови оплати за пасажира. На те є складні перепони у юридичному плані зі сторони електротранспорту.

Ну а громада? Сама громада тільки зараз доросла до певної критичної маси, яка вимагає впровадження «електронного квитку»

Ви вже прочитали понад 350 слів. А пояснення, що таке «Електронний квиток» не отримали. Виправляюсь.

Електронний квиток у громадському транспорті – це електронна система збору платежів за проїзд та розподіл цієї виручки згідно оплати системи виконаної роботи перевізником (за відстань, за пасажира) прийнятого в цьому місті.

Кроки

Так, які кроки потрібно робити сьогодні, щоб ця система запрацювала у нашому громадському транспорті.

Перший крок. Всі ключові учасники цього процесу, а це Депутати, Міська рада, Перевізники, Громадськість, мають підписати меморандум про згоду почати роботу із розробки концепції «Впровадження  електронного квитка у Львові». Фундаментальними в цьому меморандумі мають стати три положення:

  1. Перевізник отримує оплату згідно здійснених рейсів, не залежно від кількості перевезених пасажирів;

  2. Представник міста розраховується за пророблену роботу щоденно.

  3. Місто має контрольний пакет акцій/частини оператора, який обслуговує систему «Електронний квиток».

Таким чином, ми показуємо всім, що «Ми готові грати за такими правилами». Це як у футболі, м’яч можна копати тільки ногами, гол зараховується, коли м’яч залетів у сітку, а бігати можна по чітко визначеному полі. Без цього ми не будемо цікаві жодному інвестору. Помітьте, я говорю ІНВЕСТОРУ, бо в такому випадку, ми можемо залучати кредити на закупівлю обладнання, самі відкривати бек-офіс (центр керування системою) і вибирати з ким нам працювати, а не молотись на компанію, яка лізе у наш ринок, і не говорити, ось компанія вона все вміє, все знає, з нею маємо заключити угоду, але чому їх обладнання коштує так дорого і чому приватники мають ставити його за свої гроші, ми не знаємо. І чому саме 15% комісії нам так і не пояснили.

Другий крок. Регулярно цікавитись у пана Кіраля, яку зацікавленість висловлюють інвестори до цього масштабного проекту у Львові. А щоб пану Кіралю було що відповісти тим інвесторам, він обов’язково має бути  включений у третій крок.

Третій крок. Робоча група із визначення правил, за якими працює система «Електронний квиток». Наведу лише деякі питання, які є фундаментальними, але їх не видно одразу:

  1. Яке підприємство стане співзасновником. З бюджету треба виділити «маленьку» суму, мільйонів так 5-7 грн. А єдине підприємство, яке сьогодні у «плюсі», це Львівтеплоенерго.  АТП№1 у боргах, у Електротрансу сьогодні кредит від ЄБРР, який забороняє подібні дії. Погодьтесь, дивно звучить, співзасновником оператора по обслуговування компаній перевізників зі сторони Львова є теплоенергетична компанія.

  2. На чий баланс переходять комунікації для електротранспорту? Адже утримання дротів та рельсів у всьому місті є обов’язком Електротрансу. І це буде значним «додатком» до вартості кілометру трамваю або тролейбусу. Як на мене за якісну інфраструктуру має відповідати місто, а не перевізник. Це ніби ремонт певних вулиць віддати перевізникам, бо там їздить громадський транспорт. Як та структура, на чий баланс це перейшло, відповідає за те, щоб громадський електротранспорт їздив справно?

  3. За якою формулою будем розраховувати вартість кілометру для міста?

  4. Як розраховувати тариф для пасажира?

  5. Що робити з пільговиками з інших регіонів?

  6. Чи вигідно це місту? Як швидко повернуться інвестиції? Як буде змінюватись % комісії в залежності від ступеню повернення інвестицій?

  7. Через чиї рахунки буде проводитись оплата? Поясню. Договір про послуги укладається з Департаментом ЖКГ та Інфраструктури ЛМР. Задача оператора зібрати кошти, контролювати перевізника, подати звіт про пророблену роботу. ОПЛАТИТИ роботу має Департамент. Самі розумієте, як наше казначейство поспішає проплачувати гроші. Як пропустити гроші в обхід Департаменту та ще й так щоб вони не губились, я не знаю.

Це прості питання, які є фундаментальними і  вимагають якісного обговорення.

Четвертий крок. Переговори з інвестором. Це, до речі, найпростіше. Адже у нас є чіткі правила гри, які відповідають законодавству. І чітка гарантія міста і розрахунки, які показують доцільність, чому це вигідно. А як ми знаємо, інвестори не сильно люблять Україну, проте люблять Львів.

Що сьогодні може зробити громадськість? Обрати певні ГО, яким вони делегують право організації «Першого кроку». Мають бути чіткі люди, які організують збір підписів, громадське слухання, де буде підписання цього документу представниками всіх необхідних сторін.

Ці ж представники ГО, мають зробити все необхідне, щоб Андрій Садовий ініціював робочу групу з «Питання три». І головне, щоб активісти ГО увійшли у цю робочу групу.

Тепер треба вибрати, кому ми делегуємо ці повноваження. Зголошуємось товариші.

Довідка: Сергій Кіраль – начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР. Саме п. Сергій працює над тим щоб показати Львів привабливим для зовнішніх інвестицій та привести міліонні інвестиції.

 

Антон Шишкін.
Спеціаліст першої категорії ЛМР
Представник EasyWay у Львові

Коментарів: 9

  • Дивний коментує:

    Перше що кидається в очі, це те, що трохи мало візуального матеріалу в статті. звісно фото антона – це добре .але хотілись би фото е-квитків і їх систем, а також якусь інфографіку :)

    • Мирослав коментує:

      Де ж її взяти – інфографіку :) ?

      • Дивний коментує:

        Натирити десь :) Або хоча б фотку е-квитка з європейської держави :)

  • Эдуард коментує:

    В описании отсутствует простая формула: ПРИБЫЛЬ=ДОХОД – РАСХОД. Если прибыль значительно больше нуля, то ОК! Иначе все усилия стремятся к нулю.

    Моё мнение – прибыль будет меньше нуля. Поделюсь опытом как целесообразно и культурно следовало бы делать. Когда был в Сирии, Иордании и других, то смотрел организацию пассажирских перевозок. Она такая:
    - стоячих мест НЕТ, только сидячие!!
    - Возле водителя стоит запечатанный ящик для приёма оплаты. Стоимость оплаты эквивалентна 0.5$ на рейс 20-30 км;
    - Водитель денег не разменивает и НЕ принимает, и не касается. Деньгами на проезд запасайся самостоятельно;
    - за стоячие места полиция штрафует жёстко;
    - никаких пильг;
    - контроля водителей не видел;
    - билеты отсутствуют;
    - очереди на конечных и промежуточных остановках отсутствуют;
    - на остановках, где возможен наплыв пассажиров, работает диспетчер, который немедленно вызывает дополнительные автобусы. Регулирование и обслуживание пассажирского потока отличное – даже приближённо нельзя сопоставлять с нашим.

    I wish you success!!

    • Мирослав коментує:

      Поцікавтесь будь ласка системою дотацій громадського транспорту із міського бюджету у містах, приклад з яких Ви навели.

  • Управління транспорту ЛМР коментує:

    Сама ідея підписати меморандум є супер гарної, однак…
    Антон пропонує для реалізації самий прогресивний варіант – оплата перевізнику від міста за виконану транспорту роботу. Цей варіант відразу знімає проблему гонитви водіїв за пасажирами, во главу всього стає виконання перевізником графіку перевезень.
    Однак, є суттєві побоювання, що місто з такою системою оплати стане хронічним боржником. Аналізуючи подібні системи у країнах ЄС, можна зазначити, що громадський транспорт на 40-60 % є дотаційним. Тобто збір від пасажирів покриває в середньому 50% витрат. Де Львів візьме додаткові мільйони гривень?
    Цей проект потрібно дуже ретельно прорахувати з економічної точки зору. На наші приблизні розрахунки для того, щоб місто вийшло на нуль, разовий проїзд повинен бути не дешевше 5-6 грн.

    • Мирослав коментує:

      Якщо це діло вийде глибоко дотаційним (а так швидше за все і буде), то в міста буде 2 варіанти:
      1) таки дотувати це діло з місцевого бюджету урізавши інші його видатки. Так роблять у Польщі.
      2) підвищувати вартість одиночних поїздок й абонементів. Одночасно впроваджучи добру інфраструктуру для ГТ аби стимулювати його використання.

      Так, це довготривалий й ризикований проект. Не заперечую.

  • Эдуард коментує:

    Антон Шишкін.
    Спеціаліст першої категорії ЛМР
    Представник EasyWay у Львові

    ДЕ ВИ? ДЕ ВАШІ ВІДГУКИ? АУ-АУууууууууу!

    • Мирослав коментує:

      Я вам відповів, вище трохи. Я щоправда не Антон Шишкін, але теж “в темі”