Коли в нас проектують мережу маршрутів, хочуть переглянути ціни чи ридають над прибутковістю маршруту, то оперують поняттям “пасажиропотік”. Так ось — його рахують люди. Інколи найняті студенти-соціологи, якість результату відповідна. Пам’ятаю, перед впровадженнм нової транспортної мережі в інтернеті проводили опитування у формі карти міста і “тикніть ваші найчастіші маршрути поїздки“. Страшно уявити репрезентативність такого опитування, адже про нього знав нещасний процент коритувачів інтернету, яких і так у Львові не так вже й густо, особливо поза соціальними мережами.
В копанії IBM працюють недурні люди, вони подумали, що для проектування можна спробувати використати мобілки мешканців міста:
Кожний власник сотового телефону виступає в ролі індивідуального сенсора в мережі. Інформація з сенсорів збирається оператором зв’язку й аналізується. В даному випадку інформацію про дзвінки в мережі Абіджану з грудня 2011 року по квітень 2012 року надав оператор Orange. База містить 2,5 міліардів записів й станом на сьогодні є найбільшою базою подібного типу, що доступна для наукових дослідів. Звісно ж база очищена від будь яких особистих даних, вся статитика анонімна.
В Абіджані транспортне сполучення складається з 539 автобусів мережі SOTRA, 5000 мікроавтобусів й 11000 таксі. Автори наукової праці використали інформацію про дзвінки й смс з 500 тис. мобільних пристроїв. Під час кожного дзвінка оператор зберігає інформацію про базову станцію, яка обслуговує абонента, це дозволяє з достатньою точністю визначити його координати. Також переміщення телефону реєструється, якщо він переходить в зону дії іншої соти.
Результатом, для прикладу, є оцінки часу очікування транспорту на зупинках (синє) й густини пасажиропотоків міста (рожеве). Ці дані не зібрані студентами, не сфабриковані зацікавленими особами, враховують не тільки “ніщєбродів без машини“, коротше — суцільна перевага.