У цій статті автор спрощено пояснює в чому користь від системи пересадок і спростовує найпопулярніші міфи. (Автор статті Джарет Уолкер, ось його блог)
Це перша стаття із серії «про елементарне», у якій я розповім про те, «що потрібно знати про геометрію та економіку транспортної системи, щоб сформувати розумну думку про неї». Мої логічні аргументи будуть довгенькі, але зрозумілі для кожної більш-менш розумної людини. Якщо ні – то скажіть мені про це.
Щоб здійснити подорож транспортною системою світового класу, Вам доведеться пересісти, або ж, як кажуть американці, зробити «трансфер». Тобто Вам потрібно буде пересісти з одного автобуса чи іншого виду транспорту на інший. Можливо, Вам це не до вподоби, однак люди, які вимагають транспортної мережі без пересадок, насправді отримують посередню мережу громадського транспорту.
Для цього існує кілька причин. Розпочнімо з найегоїстичнішої: час, який Ви затрачаєте на подорож.
Уявіть собі простеньке місто, у якому є три головні житлові райони (на діаграмі угорі) і три основні ділові центри (унизу):
Створюючи мережу для такого міста, відразу ж хочеться встановити пряме сполучення між кожним житловим районом і діловим осередком. Три квартали і три центри – отож маємо мережу з дев’яти транспортних маршрутів:
Припустимо, що автобус виходить на маршрут кожних 30 хвилин. Назвімо цю схему «Прямим рейсом».
А тепер розгляньмо інший спосіб, який коштуватиме стільки ж. Замість того, щоб налагодити прямий маршрут між кожним житловим районом і діловим осередком, ми запускаємо прямий маршрут від кожного житлового району до одного ділового осередку і з’єднуємо усі ці маршрути у стратегічному пункті.
Отож, маємо три маршрути замість дев’яти. А це значить, що на кожному маршруті автобус тепер їздитиме утричі частіше за ті ж гроші, що й у схемі «Прямий рейс». Замість автобуса кожних 30 хвилин – автобус кожних 10 хвилин. Назвімо це схему «Пересадка».
Чиновникам невигідно просити людей «пересідати», тому схема «Прямий рейс» – комфортна для них. Однак, якщо ми хочемо поліпшити транспортну систему, не збільшуючи при цьому бюджет, нам варто обрати схему «Пересадка». Підрахуймо, скільки часу займає типова подорож за кожною схемою з погляду людини, яка має вийти з дому і приїхати до пункту призначення у конкретний час.
Нехай нам потрібно добратися з Житлового району 1 до Ділового осередку 2. Припустимо, що усі маршрути в усіх схемах займають 20 хвилин.
Згідно зі схемою «Прямий рейс», автобус їде прямо з Житлового району 1 до Ділового осередку 2. Він їде кожних 30 хвилин, тому в середньому на автобус потрібно чекати 15 хвилин. Поїздка в автобусі триває 20 хвилин. Отож уся подорож триває:
15 хвилин очікування + 20 хвилин в автобусі = 35 хвилин.
А тепер погляньмо на схему «Пересадка». Ми сідаємо у Житловому районі 1 на єдиний автобус, який курсує що-десять хвилин. Середній час очікування на автобус – 5 хвилин. Доїжджаємо до пункту пересадки і виходимо. Цей пункт знаходиться посередині між житловим районом і діловим осередком, тому ми добираємося до нього за 10 хвилин. Виходимо і чекаємо на автобус до Ділового осередка 2. Він теж їздить що-десять хвилин, тому середній час очікування – 5 хвилин. Врешті-решт, подорож з пункту пересадки до Ділового осередка 2 триває 10 хвилин. Підрахуймо усе разом:
5 хвилин очікування + 10 хвилин в автобусі + 5 хвилин очікування + 10 хвилин в автобусі = 30 хвилин.
Попри те, що ми мусимо пересідати, ця схема швидша, адже автобуси курсують набагато частіше, а витрати залишаються незмінними.
Міста постійно розвиваються, і переваги схеми «Пересадка» з погляду часових затрат стають щораз очевиднішими. До прикладу, уявіть собі, що замість трьох житлових районів і трьох ділових осередків, ми маємо по шість. У цьому випадку схема «Прямий рейс» матиме 36 маршрутів, тоді як «Пересадка» – тільки шість. Можете самі взяти до рук калькулятор, але можу Вас запевнити, що у мережі «Прямий рейс» подорож триватиме 35 хвилин, а у мережі «Пересадка» – тільки 25 хвилин завдяки частоті виконання рейсів.
Типові зауваження
Мої міркування можуть викликати низку зауважень:
Зауваги планувальника
Якщо ми визначатимемо об’єм пасажирських перевезень, враховуючи час, затрачений на подорож, то муситимемо взяти до уваги поширене переконання, що пересадки додають до загального часу ще й «трансферну надбавку». І хоча пасажири стверджують, що хочуть якомога швидше добратися з пункту А до пункту Б, їм більше до вподоби повільніша подорож, під час якої їм не доведеться вставати зі свого місця посередині маршруту.
Планувальник вважатиме, що хоча в описаній вище схемі подорож з пересадкою займатиме менше часу, схема «Прямий рейс» забезпечить більший об’єм пасажирських перевезень, бо людям буде незручно пересідати. Він скаже, що ця незручність дорівнює десяти хвилинам подорожі, і для пасажирів маршрут з пересадкою займатиме 40 хвилин, а не 30. Такий типовий підхід до планування припускає, що незручність пересадки – це щось зовсім інше, ніж час, затрачений на пересадку.
Цей чинник підкріплений багатьма аргументами, однак те, наскільки неприємна пересадка, залежить від того, як вона відбувається. Якщо два автобуси чи потяги прибувають на протилежні боки однієї платформи, зупиняються на відстані п’яти метрів один від одного, а їхні двері відчиняються в один і той же час, то для більшості пасажирів пересадка не буде аж такою незручною. Якщо ж їм доведеться вийти з автобуса, перетнути людну вулицю і чекати на наступний автобус, не знаючи, коли він приїде, то це буде справді незручно.
Отож, схема пересадки дуже важлива. Добре продумана пересадка дає змогу уникнути «трансферної надбавки». Тому планувальникам, які вважають, що «трансферна надбавка» – це щось інше ніж час, витрачений на пересадку, варто задуматися: наскільки зручною була схема пересадки, яку вони брали до уваги під час своїх розрахунків?
Зауваги офісного працівника
Багатьом людей, які щодня добираються на роботу, не сподобається, як я вирахував час очікування на автобус залежно від частоти його руху. Зрештою, якщо літак літає за певним маршрутом один раз на день, це не значить, що ми мусимо півдня чекати на нього. Ми живемо собі і працюємо, і їдемо в аеропорт тоді, коли треба. Чимало людей так само ставиться до розкладу громадського транспорту. Якщо автобус курсує кожних 30 хвилин, то вони займатимуться своїми справами, поки не настане певна година, коли вже час іти на автобус.
Однак середній час очікування на автобус – це таки камінь у город громадського транспорту, який курсує недостатньо часто. До прикладу, якщо Ви маєте бути на роботі о 8 ранку, а Ваш автобус їздить раз на півгодини, то мабуть о 7:35 Вам вже треба бути на зупинці. Тобто щоранку Ви мусите чекати на автобус за 25 хвилин до того, як почнеться Ваш робочий день. Цей час Ви б мабуть охоче провели у ліжку або займалися іншими справами – точно не чекали б на зупинці.
Ми навели найпростіший приклад, коли люди щодня добираються на роботу, однак добра система громадського транспорту служить для найрізноманітніших поїздок упродовж дня. Легко придумати, як провести можливу 25-хвилинну затримку на початку робочого дня, однак значно важче «вбити» непередбачені 25-хвилинні проміжки між кількома поїздками упродовж дня – наприклад, коли Вам треба поїхати на обід або по справах у кілька різних місць. Тому важливо, щоб транспорт цілий день курсував достатньо часто.
Інші переваги транспортної мережі з пересадками
Кілька аргументів на користь пересадок на противагу прямим рейсам:
- У середньому подорож займає менше часу, ніж найбільш песимістичний розрахунок, наведений вище. У схемі руху без пересадок усі пасажири їдуть 35 хвилин. У схемі з пересадками дві треті пасажирів їдуть 30 хвилин, а одна третя (ті, кому підходить прямий маршрут) – набагато менше.
- Транспортна мережа з пересадками складається з маршрутів, на яких автобуси курсують частіше. Частота руху скорочує час пересадки і йде на користь пасажирам, особливо тим, що кілька разів на день користуються транспортом або тим, які не планують поїздку заздалегідь – адже для них важливо, щоб автобус їздив часто упродовж цілого дня.
- Мережа з пересадками простіша. Набагато легше запам’ятати схему руху, до якої входить три швидкісні маршрути, ніж ту, що має дев’ять нешвидкісних. Промоція такої мережі як «швидкісної» заохочуватиме пасажирів скористатися нею.
Останній аргумент настільки важливий, що я незабаром напишу про нього окрему статтю.
Більшість мереж громадського транспорту спочатку пропонують тільки прямі рейси, однак що більшим і заплутанішим стає місто, то важливішими стають пересадки. Здебільшого на зміну прямим рейсам таки приходить система з пересадками. При цьому часто зберігають прямі маршрути, до яких звикли мешканці, створюючи зручну для всіх схему швидкісного руху з пересадками, яку підтримує більшість пасажирів.
Як консультант, я допомагаю місцевій владі здійснити цей нелегкий крок. Інколи здається, що опір громади не вдасться подолати, однак рано чи пізно це стається, і чиновники дуже тішаться, адже в результаті вони створили швидкісну мережу громадського транспорту, яка відповідає потребам міста.
Переклад – Ганна Лелів. Оригінал: http://www.humantransit.org/2009/04/why-transferring-is-good-for-you-and-good-for-your-city.html