У Львові зовсім не розвинена система пересадок у громадському транспорті. У нас чомусь прийнято вважати, що повинен бути прямий рейс з кожного району в кожний. Наступна стаття допоможе зрозуміти чому це погано. (Автор статті Джарет Уолкер, ось його блог)
Якщо мережа громадського транспорту розвивається десятки років, але за цей час її схеми ніхто не переглядав, то чимало ресурсів марнується. Обдумане перепланування – ось спосіб уникнути даремних витрат і створити умови для нової системи громадського транспорту. Наш новий план для Окленда, що у Новій Зеландії, який ми вже представили на суд громадськості – це чудовий приклад того, що можна досягнути. (Я кажу «наш», бо я активно займався плануванням мережі, заручившись підтримкою планувальників із Оклендського відділу транспорту та своїх колег із дорадчої компанії з питань транспорту MRCagney)
Якщо Вам потрібно добратися кудись в Окленді у будь-яку пору дня, ось які можливості дає Вам теперішня транспортна мережа (або ж мережа у дусі «маємо те, що маємо», яка існуватиме до 2016 року)
А тепер погляньте, куди Ви зможете дістатися у будь-яку пору дня, скориставшись мережею, яку розробили ми – і утримання якої коштуватиме стільки ж, як і теперішньої:
Нова мережа досягає усіх тих куточків міста, що й теперішня, і пропонує додаткові маршрути для тих, хто добирається на роботу у годину-пік. До того ж, з’явилася низка швидкісних маршрутів, довкола яких у майбутньому розвиватиметься місто. А це гарантуватиме, що дедалі більше мешканців міста користуватимуться громадським транспортом, бо це зручно.
У чому ж каверза? На жаль, її уникнути не вдасться, бо ж ідеться про геометрію: більше людей муситимуть пересідати з одного маршруту на інший, і треба зробити так, щоб система оплати за проїзд заохочувала їх до цього, а не спустошувала гаманець.
Якщо хтось поскаржиться, що це занадто дорого, або людей важко змусити пересідати, запитайте їх, скільки коштує утримання теперішньої мережі – план, який запропонували ми, коштує не більше. У мережі, що не передбачає пересадок, їздить чимало напів- чи на чверть порожніх автобусів, які все одно курсують не так часто, як потрібно. Марнується сила-силенна ресурсів, які ми задіяли у кращий спосіб, створивши у своїй схемі нові маршрути.
Щоб Ви могли ближче придивитися до схеми руху (і помилуватися, як круто ми вміємо малювати), ось центральна частина зображення, яке намалював мій колега з MRCagney Ніколас Рейд. Цей малюнок опублікували всі медіа в Окленді, щоб мешканці ознайомилися з нашим планом. У вічі одразу впадає логіка мережі – про яку можна легко забути, розглядаючи усі деталі праворуч та ліворуч. Ось тут повна схема.
Я страшенно гордий з того, що досягла наша команда разом із класними хлопцями з Оклендського відділу транспорту. Сподіваюся, що відгуки громадськості допоможуть поліпшити нашу схему, як це завжди трапляється з добрими проектами. Однак, я б дуже хотів, щоб мешканці Окленду зосередилися на головному питанні: чи готові Ви пересісти з одного автобуса на інший, почекавши кілька хвилин на гарно облаштованій зупинці, якщо це дасть змогу значно розширити мережу громадського транспорту, уникнувши при цьому додаткових витрат на неї?
Ось на яке запитання потрібно відповісти. А все решта – дрібниці.
Переклад – Ганна Лелів. Оригінал: http://www.humantransit.org/2012/10/auckland-how-network-redesign-can-transform-a-citys-possibilities.html