Монреаль – велике місто у Канаді (населення понад 1 мільйон людей). Звісно там є метро, але нас в контексті Львова цікавлять автобуси, і наш знайомий, що деякий час проживав там, люб’язно написав чудову статтю про тамтешні автобусні перевезення.
У місті є 197 звичайних, та 23 нічних маршрути. Всі автобуси належать комунальному підприємству.
Вхід тільки через передні двері. Заходиш, тобі водій каже “Бонжур”, ти прикладаєш картку до зчитуючого пристрою, водій тобі каже “Мерсі”.
Про оплату – можна магнітною карточкою, як в Києві в метро; а можна вкинути $3 в зчитуючий пристрій і він тобі видасть квиток. В Канаді мінімальна паперова купюра $5, тому $3 – це в будь-якому випадку монети. Пристрій приймає монети будь якого номіналу. Якщо в тебе немає $3 без решти – на жаль, ти не зможеш проїхати на автобусі. Таким чином водій узагалі не доторкається до грошей. Також, як видно, водій не відгороджений від салону. Вхід тільки через передні двері – люди на зупинці вишиковуються в чергу, та заходять по черзі.
Передні двері дуже широкі, і далі прохід аж всередину салону теж дуже широкий, тому з дитячим візочком чи інвалід – зможуть без проблем користуватись автобусом. До того ж частина автобуса, там де передні двері, може опускатися десь на 10-15 см.
Зеленою стрілкою позначено місце для інвалідів, якщо інвалідів немає, то можна опустити додатково 4 крісла. Червоною стрілкою позначено систему замовлення зупинки. Ніяких тобі криків “відкрийте задні!“. Всі зупинки в Монреалі – на вимогу. Замовити зупинку можна або кнопкою на поручні, або смикнувши за дріт, який розташовано вздовж вікон. Після цього на декількох табло на стелі автобуса загоряється напис Arret Demande і всі бачать, що автобус зупиниться на наступній зупинці. У водія біля керма блимає лампочка, що нагадує зупинитись.
На зупинці, щоб вийти через задні двері, треба натиснути на ручку на дверях. Самі вони не відчиняться. Зачиняються вони теж самі. Я так думаю там є фотоелемент, як в сучасних ліфтах, що відстежує, чи хтось виходить.
З мінусів – немає кондиціонерів в автобусах й метро. Можливо це тому, що в Монреалі спека влітку триває не надто довго.
В Монреалі влада намагається популяризувати громадський транспорт. У STM (організація, що керує автобусами і метро) є окремий сайт через який вони взаємодіють з населенням, вислуховують пропозиції, розповідають про нинішні і майбутні проекти і т.д. В метро і автобусах є реклама цього сайту. Також є сторінка на facebook
На напружених ділянках є смуги для автобусів – приклад. Як видно, смуга є виділенкою для ГТ тільки в ранкові й вечірні години-пік з понеділка до п’ятниці. Судячи з того, що вони не запарковані – якийсь контроль існує.
Ось перелік заходів, що проводиться для надання переваги ГТ, так звані MPB (mesures préférentielles de bus). Джерело:
- впровадження виділених смуг для ГТ
- пріоритетне зелене світло – при під’їзді автобуса до перехрестя, світлофор змінюється на зелений
- окремий сигнал свілофора для автобуса, що загорається раніше ніж зелене світло для іншого транспорту – таким чином автобуси перші стартують на перехресті
- експрес маршрути, тобто маршрути, що дублюють звичайні, проте з меншою кількістю зупинок
Станом на 2011 рік ці заходи MPB реалізовано на 136км доріг. До 2015 планується реалізувати на 350 км. Більше про виділенки для ГТ.
Деякі маршрути позначені як 10-minutes-max тобто ходять в якісь години (час пік або цілий день) не рідше ніж раз у 10 хв. Тому питання знання пасажиром розкладу руху відходить на другий план.
Ось тут інформація й карта: http://www.stm.info/english/info/a-10max.htm
У автобусів пріорітет при від’їзді від зупинки, тобто інші автомобілі повинні уступити дорогу. На задній частині автобуса розташовано нагадування про це водіям:
По боках та позаду автобусів замість реклами часто вішають плакати з різними лозунгами, що популяризуть громадський транспорт та тролять водіїв. Наприклад, “ce bus = 70 autos de moins sur la route” (цей автобус = на 70 автомобілів менше на дорозі) та багато інших, наприклад “нас багато, тому ми їдемо по виділеній смузі” і т.д.
Якщо в тебе є автомобіль і ти живеш в Монреалі, ти щороку платиш $75 на розвиток громадського транспорту. (Якщо живеш не в Монреалі, то $30) – пруфлінк на місцеве ДАІ, колонка D
У бюджеті підприємства можна прочитати про частину доходів від квитків у структурі фінансів підприємства, про дотації, податки і т.д. – http://www.stm.info/English/en-bref/a-budget2012.pdf (стор. 55-56) (звідси)
Кожна зупинка пронумерована. На зупинці вказано номер телефону, по якому автовідповідач скаже, коли буде наступний автобус того чи іншого маршруту. Автобуси більш-менш дотримуються розкладу.
Також, є програмки на Android та iPhone, де можна подивитись розклад, а google maps вміє будувати маршрути з врахуванням розкладу руху – приклад.
Вартість проїзду
- одноразова – $3 безкоштовна пересадка – квиток, або можна закинути на картку
- є дві поїздки $5.50, 10 поїздок $24.50
- абонемент на ніч $4
- абонемент на 24 години $9
- абонемент на вік-енд (з вечора п’ятниці до ранку понеділка) $12
- на три дні поспіль $18
- на тиждень з понеділка до неділі $23.75
- місячний абонемент $77
- для пільговиків є ще на 4 місяці
Будь які абонементи чи магнітну картку OPUS можна придбати в метро у касирів.
Поповнити картку можна у касира в метро, або в автоматах, що приймають купюри й кредитки.
Одноразові квитки можна придбати при вході в автобус.
При вході в автобус пасажир при водієві прикладає картку до валідатора або засовує квиток і валідатор повинен загорітись зеленим, підтверждуючи що оплата за проїзд прийнята.
Інакше водій не впустить до автобусу.
На сайті STM сказано, що може ходити контроль з портативним сканером карток. Штраф за неоплачений проїзд – до $500.
Пільговиків судячи зі всього немає узагалі. Є пільгові квитки для школярів 6-17 років, для людей яким понад 65 років, для студентів (17-25 років). Приблизно на 30% дешевше ніж повні. Безкоштовно лише для дітей 5 років або молодше цілодобово, а також дітей 11 років або молодше в деякий час – з 18:00 п’ятниці до 24:00 неділі, на свята і тд – лише у супроводі дорослих.
Ціни корегують щороку. Останнє підняття ціни залишило вартість одноразової поїздки без змін, але місячний абонемент подорожчав на 2$ (з $75 до $77)
Інформація для пасажирів
В автобусах інколи трапляються брошурки формату А4 складені в кілька разів. Висять на спец гачку, як в супермаркеті. Там є маршрути й розклад руху. Можна брати з собою.
На всіх зупинках є:
- номери маршрутів, навпроти номерів можуть бути розміщені піктограмки, наприклад, через які станції метро вони проходять; позначають що це 10-minutes-max маршрут
- номери нічних маршрутів та експресів – іншим кольором.
- номер зупинки; номер телефону, телефонуєш туди, вводиш номер зупинки і тобі автовідповідач каже коли будуть наступні три автобуси будь-якого маршруту чи конкретного маршруту
На деяких зупинках також є розклад та схема руху автобусів
Якщо у маршрут вносять тимчасові зміни, то про це повідомляють на кожній зупинці спеціальним яскраво-червоним розкладом:
Відслідковувати транспорт по gps-координатах можливості немає, та й немає змісту, якщо розклад руху виконується. Відстань між зупинками десь 250м. У діловому центрі міста метрів 200. Інтервали руху залежать від маршруту й часу доби. Деякі маршрути не мають графіку руху, але їздять лише в час-пік з частотою максимум 10хв (реально 5-6). При чому можливий варіант, що в бік метро вранці автобус їздить з інтервалом 5-6 хв, а назад 10-12 (тобто частина автобусів їде порожніми без зупинок або скороченим шляхом). Увечері ситуація дзеркальна. Приклад розкладів в бік метро і в бік спального району.
Зарплатня водія звісно ж ніяк не залежить від виручки (від якої він, нагадаємо, повністю усунений) і сягає $20-$28 за годину (але треба розуміти, що з цього 33% йде на податки). Ночують автобуси у гаражах (ось і ось).
Щиро вдячні користувачу kravovich за текст та матеріали.