Е-квиток у Ризі (Латвія)

Отже Рига. Спеціалістів з неї наша міська влада хотіла запросити для реалізації е-квитка ще у далекому 2012-ому. Рекламне відео для затравки і трішки про їх тарифи, рухомий склад, фінансові показники і т.д. під катом

Чому така увага до Латвії? Бо це справжня пост-радянська країна, повноцінний учасник СРСР. І тим не менше уже 5 років там функціонує нормальна система оплати за громадський транспорт на базі е-квитка. У нас депутати не захотіли співпрацювати з цією латвійською фірмою через підозру у корупційній змові з керівництвом міста й потребу великого кредиту під гарантії бюджету.

Почати б хотілось з сайту їх компанії-перевізника, де можна подивитись похвилинний графік руху всього транспорту. Більш дружнього інтерфейсу я особисто ще не зустрічав (цикально) :

Йдемо до тарифів на місячний проїзд:

Від 16 грн до 21 грн за добу. Залежно від того чи їздите ви лише в робочі дні і чи користуєтесь пересадками. Звісно є ще одноразові квитки у водія, вони коштують в районі 19 грн за один квиток. При таких цінах його купують лише люди, що заблукали без своєї машини 🙂 . Тобто це ще одне місто, де сповідують принцип “їздиш часто – платиш мало“. Коли вже у нас до цього додумаються ? Також є квитки на певну кількість поїздок. Пільговики навіть якщо їдуть безкоштовно – повинні отримати спеціальний квиток у водія. Абонементи це магнітні картки (е-квиток!), з фотографією й іменем людини. Для школярів й пільговиків є свої картки.

Трохи про рухомий склад

На сайті є щорічна фінансова звітність підприємства, це неймовірно круто (може хтось зможе перекласти який там розмір дотацій?). Саме транспортне підприємство дуже серйозно дотується з міського бюджету, що викликає немаленьку критику як з боку перевіряючих органів, так і навіть вищого керівництва держави. Отже це ще один приклад, що громадський транспорт не може бути прибутковим сервісом і потребує допомоги, як соціальне благо. Власне не забуваємо, що саме місто має бути зацікавленим у якісному громадському транспорті – адже лише це дозволить запропонувати автовласникам якусь реальну альтернативу їх “залізному коню“.

Кому цікаво – схожа стаття про Вроцлав (Польща), Скоп’є (Македонія) й загальне порівняння тарифів з іншими державами.

P.S. Аби хто знав латвійську мову – тут є купа законодавста. Було б дуже круто основні моменти зрозуміти, перекласти українською і запропонувати нашим реформаторам у Кабміні.