Є приклади в Польщі коли місто, наймаючи перевізників для роботи на міських маршрутах, вирішує не заморочуватись квитками й контролерами, а робить його безкоштовним. Інколи навіть для всіх груп населення.
Одразу червоними буквами наголосимо, що таке наразі запроваджено у містах з кількістю мешканців меншою ніж 100 000, враховуючи високі витрати на субсидування громадського транспорту до цього. Тобто якщо з міського бюджету транспорт отримував 80% на свою роботу, місту було вигідніше перейти на 100% субсидування. Ось список міст, де діє такий підхід:
Адміністрації сайту найбільше подобається принцип містечок, де безкоштовно їздять власники автомобілів. Добрий спосіб заохочувати користуватись громадським транспортом. А тепер розповімо про 2 міста детальніше:
Лазіска Ґурне
Населення: 20 тисяч осіб
Площа: 20 км²
Ґміна [район – зауваження адміністрації] планувала виділити на безкоштовні перевезення 4.3 млн PLN, але в результаті тендеру серед 4-ох пропозицій виграла пропозиція за 2.4 млн PLN.
Йдеться про перевезення пасажирів п’ятьма короткими автобусами (шостий перебуває в запасі) на трьох маршрутах. Два з них (Ł і N) наразі обслуговує інший перевізник – на них більше не потрібно буде купувати й валідувати квитки. Водночас всі транзитні й міжміські та приміські маршрути залишаються платними на загальних умовах.
Обсяг послуги оцінено у 230 тисяч кілометрів в рік. Це означає, що коштів на це з міського бюджету буде витрачено менше ніж раніше. Тепер це коштуватиме місту 610 тисяч PLN за рік. Раніше за кілометр пробігу з міського бюджету доводилось доплачувати 4.4 PLN (для ліній N і Ł сума становила близько 3 PLN за кілометр), тож місто навіть зекономило.
Лазіска Ґурне це вже третє місто регіону, що вводить безкоштовний проїзд у свому громадському транспорті.
Жори
Населення: 60 тисяч людей
Площа: 65 км²
Тендер на автобусні певерезення у Жорах передбачає 700 тисяч кілометрів пробігу протягом 6 років.
В Жорах із 2014-ого проїзд у громадському транспорті безкоштовний (в межах міста). Тендер проводиться на обслуговування маршрутів тривалістю в 74 місяці, обсягом у 690 795 кілометрів. При цьому зазначається, що оскільки точно порахувати потребу у кілометрах неможливо – то в процесі допускаєтьcя збільшення обсягу перевезень до 30% від початкового.
До тендеру допускаються компанії-перевізники з неперервним досвідом роботи принаймні 1 рік протягом останніх 3-ох років з обсягом перевезень не меншим ніж 70 тисяч кілометрів.
Вимоги щодо рухомого складу: звичайний автобус повинен має бути виробленим після 2007 року, вміщувати щонайменше 98 людей (з них 26 сидячих), мати троє дверей, відповідати нормам ЄВРО-4 і мати не менше як 65% низької підлоги. Запасний автобус (резервний, на випадок поломки основного) має бути випущеним після 2003-ого року, вміщувати не менше 88 людей, відповідати нормам ЄВРО-3. Обидва автобуси повинні мати місця для маломобільних груп людей.
На 95% вирішальною у тендері буде ціна послуги. Решта відсотків припадає на вік рухомого складу. Їх отримає претендент, у якого автобуси вироблені після 2012ого року включно. За кожен рік в сторону 2007ого буде знято один бал.
Місто звітує, що кількість пасажирів у громадському транспорті значно виросло, хоча видатки зросли незначно. Місто витрачає на пасажирські перевезення близько 2.5 млн PLN в рік.
Висновки
Безкоштовний проїзд в громадському транспорті – це радикальний варіант найму перевізників містом. Для маленьких містечок інколи простіше й дешевше повністю відмовитись від будь яких витрат на квитки, інкасацію, контролерів ніж платити за все це. Хоча досвід Талліна (418 тисяч людей) показує, що це можливо і для більiих міст. Адже крім прямого економічного ефекту в “мінус” (зростання дотацій за перевезення), є ще й дуже непрямий ефект в “плюс” – зменшення кількості заторів, швидше добирання людей до роботи (а отже й зростання продуктивності їх праці).
Зауважимо тільки, що наші перевізники давно готові до такої схеми, на слуханнях вони неодноразово говорили, що згодні возити пасажирів навіть безкоштовно, якщо місто платитиме їм за пробіг згідно даних GPS.
М’яч на стороні міста, яке роками боїться брати на себе відповідальність і кидає людям й перевізникам кістку у вигляді компромісного тарифу, який щоразу не влаштовує ні перших, ні других.
Ще трішки про Краків, Вроцлав і основи схеми “місто наймає перевізників“.