У огляді за квітень Житомир, Чернівці, Полтава та Львів 

Пропонуємо вашій увазі добірку новин про громадський транспорту з України (перелік не є вичерпним, і ми радо додамо більше, якщо ви скинете посилання в коментарі)

Житомир

У Житомирі таки підвищили тариф на проїзд і запустили роботу електронного квитка від нового оператора, який бере за свої послуги 10% з кожної оплати. З червня 2024 року планують заборонити оплату готівкою у всьому громадському транспорті, включно з приватними перевізниками. 

На вихідних у Житомирі запустять оновлену систему оплати проїзду в громадському транспорті. Інструкція

Зміни у оплаті проїзду в громадському транспорті Житомира: нові валідатори, підвищення ціни і ніякої готівки

Увесь громадський транспорт Житомира обладнаний новими валідаторами, з 23 березня буде діяти безготівковий розрахунок

Житомирська міська рада спростовує фейки стосовно оплати проїзду у громадському транспорті

У яких обласних центрах проїзд дешевше, ніж у Житомирі. Аналітика

“Який би тариф не обговорили, він не буде економічно обґрунтованим”, — Шевчук про зростання вартості проїзду в Житомирі

“Будуть піднімати тарифи чи ні — все одно різницю між собівартістю і тарифом доплачують житомиряни” — Дмитро Беспалов 

Здається, українці чемпіони зі ставання на граблі.
Мало того, що такий самий ажіотаж вже був в Житомирі (і не тільки) кілька років тому, коли впроваджували першу версію е-квитка, так вони вирішили це повторити ще раз при зміні оператора!

Люди займають чергу з п’ятої ранку: у Житомирі потрібно замінити 7 тисяч неактивних пільгових карток

З квітня житомирян очікує підвищення вартості проїзду, а з червня не можна буде розраховуватися готівкою

У Чернівцях влада стимулює приватних перевізників встановлювати валідатори (за свій кошт!) і продовжує закривати маршрути приватних перевізників. 

Десь ми таке вже бачили, і щось з того не вийшло нічого доброго:

“За умовами договору, перевізники мають купити валідатори за власні гроші. Виготовлення та встановлення одного вартує 46 тисяч гривень.

Наприклад, перевізниця Павліна Храпчинська має 14 автобусів, які курсують на маршрутах: №10, №10А, №19 та №9А. Встановити у кожному автобусі по одному валідатору вартувало їй понад 600 тисяч гривень.”

Мало того, що перевізнику треба купити валідатор за власні кошти, так ще й зацініть умови:

“За обслуговування валідаторів оператор щомісяця отримує 6% від кожної сплаченої поїздки. Тобто, якщо в одному автобусі в місяць проїде понад 8 тисяч пасажирів, оператор безготівкової оплати отримає понад 6 720 гривень. Якщо менш як 8 тисяч – перевізник має сплатити фіксовану суму у розмірі 3 600 гривень.”

Це ж якась кабала! Нечувано! 

Цікаво, як воно діє в інших містах? Нагадаємо, що у Львові чи Вінниці таких умов немає.

Відмова від валідатора та перегляд тарифу – перевізники про безготівковий проїзд на автобусних маршрутах Чернівців

А в цій новині можна прочитати, як деякі сільські громади навколо Чернівців порушують Конституційні права громадян (мешканців цих громад):

Перелік громад, жителі яких можуть їздити у громадському транспорті Чернівців безплатно — Cуспільне Чернівці 

У Чернівцях скасували автобусні маршрути №11 та №12 – замість них збільшили кількість тролейбусів

Який транспорт курсує на вулицях, через які пролягали скасовані автобусні маршрути №11 та №12 у Чернівцях  

Ну і як же без новин з Полтави

Там вирішили провести ось таке опитування: 

Транспортний відділ опитує полтавців: залишати Рути по 10 грн або великі та середні автобуси по 15 грн / Полтавщина

Результати і коментарі — вогонь!

Львів

У лютому 2024 року директор Департаменту мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило заявив, що коштів на оплату транспортної роботи в бюджеті немає. 

Цитуємо: 

“Найперше треба зрозуміти, що є дуже багато факторів, які впливають на роботу системи. Так, кінцевим фунціоналом передбачено, що ми мали б перейти на оплату транспортної роботи. Тобто оплачувати перевізникам за кожен кілометр, який вони проїжджають. Чи то трамвай, чи тролейбус, чи автобус. Але на сьогодні в Україні навіть законодавства під оплату за транспорту роботу немає. Спілкувалися з іншими містами. В нас є певна робоча група під головуванням заступника міністра інфраструктури і зараз допрацьовується і напрацьовується законодавство, яке дасть можливість Львову серед інших пілотних міст перейти на оплату транспортної роботи.”

І продовжив:

“Якщо говорити про наступний етап, тоді перевізник зацікавлений їздити якомога більше, тобто намотувати кілометри, але його перестає цікавити чи є пасажир в транспорті. Цей механізм звичайно, з точки зору пасажира, є більш комфортний і зручний, бо є більше громадського транспорту, перевізник подає всі рейси зранку та ввечері. Однак таке підвищення якості тягне за собою і підвищення видатків з міського бюджету. У міському бюджеті поки не достатньо коштів, щоб перейти на оплату транспортної роботи. Ми маємо підтримку від колег депутатів з профільної комісії і комісії фінансів, щоб у перспективі все таки відшукати кошти і перейти на таку оплату. При аналізі поступок грошей в першому півріччі до міського бюджету, будемо дивитися, чи є, чи немає на це коштів. В іншому випадку стикнемося з тим, що будемо оплачувати кошти в тому обсязі, які в нас будуть в бюджеті.”

Шах і мат. Розходимося. 

Джерело: “Скарг майже немає”: Забарило про два місяці роботи е-квитка у Львові

До речі, якщо ви раптом не знали, то КП “Львівавтодор”, яке є оператором е-квитка, не бере жодної комісії з приватних перевізників. Система е-квитка повністю оплачується з коштів міського бюджету. Щодо банківських комісії (переказу коштів), то це питання вже не до Львівавтодору, звісно ж.

А також була така заява:

“До квітня буде можливість пересадки, а до липня – мобільний додаток е-квитка, – Забарило”. Квітень наближається до кінця, а безоплатних пересадок так і не впроваджено. 

Джерело: https://zahid.espreso.tv/e-kvitok-do-kvitnya-bude-mozhlivist-peresadki-a-do-lipnya-mobilniy-dodatok-e-kvitka-zabarilo 

І з найсвіжішого: 

У Львові суд може змусити ЛМР зменшити тариф на проїзд у громадському транспорті 

Цитуємо:

“Андрій Петришин розповів “Еспресо.Захід”, що, на його думку, підвищення тарифу за проїзд у громадському транспорті міста незаконне, оскільки рішення про це “прийняте всупереч регуляторним процедурам і всупереч законодавству, яке регулює питання прийняття регуляторних актів”

“Це рішення необґрунтоване. Чому ціну підняли з 15 грн до 20 грн, а влітку і взагалі до 25 грн (з 1 червня). Чому підвищується ціна, якщо вартість паливно-мастильних матеріалів з 2022 року не піднялася? До прикладу, на початку 2022 року ціна за один квиток в автотранспорті міста Львова вартувала 10 грн. Почалася повномасштабна війна, мер вийшов до медіа і сказав: оскільки паливо коштує 59 грн, він робить ціну 15 грн за один квиток. Зараз є нонсенсом те, що дизпальне коштує в районі 53 грн, а ціна за квиток лише зростає. Понад те, 53 грн – це роздрібна ціна, а за оптовими  ЛМР, як хороший оптовик, купує значно дешевше, десь на відсотків десять менше від роздрібної ціни. Виходить так, що на 2022 рік підняття цін було зумовлено, зі слів мера, тим, що ціна на пальне зросла до 59 грн, відповідно, ціна за квиток була обґрунтована 15 грн. Зараз ми спостерігаємо таку тенденцію, що ціна на пальне впала, а ціна квиток не впала, а навпаки – зросте в червні ще на 5 грн і становитиме 25 грн. Це суттєво б’є по кишенях громадян. З тих підстав я подав позов”, – каже Андрій Петришин.”

Смішне. Чоловік явно некомпетентний у галузі пасажирських перевезень громадським транспортом і не розуміє яким є стан справ. Адже в цій галузі всі роки незалежності були і досі залишаються регульовані і занижені тарифи на проїзд! У всіх містах! Але позивач явно цього не знає.

Звісно, не можна звинувачувати у незнанні лише його, бо ЛМР чи “Львівавтодор” могли б опублікувати статистику перевезень (нарешті маючи її! )  і пояснити, який % вартості перевезень покривають пасажири оплатою за проїзд (так званий cost-recovery ratio), скільки коштів компенсують з бюджету (приватниками — лише за пільговиків), і скільки ще не вистачає до повної радості (кондиціонерів, нових автобусів і т.п.).

Хоча… позивач, звісно ж, міг й сам здогадатися надіслати запит в ЛМР щодо цих даних, а також загуглити трохи на тему як функціонує і фінансується громадський транспорт. Наш сайт почитати, зрештою  

Але виглядає, що це було надто складним завданням, особливо, коли людина упереджена. Тому він й надалі чіпляється за вартість дизельного пального, яке є лише однієї зі складових вартості послуги. 

Ну нехай. Нам і самим цікаво, що з цього вийде

Повторимося: ми радо опублікуємо новини від вас у наступному дайджесті. Надсилайте їх в коментарі

Читайте також:

Перевірили заяву політика на предмет правди чи брехні!

Нещодавно ми натрапили на цікаву статтю, в якій автори перевіряли на правдивість заяву міського голови Любліна (Польща) Роберта Рачинського (Robert Raczyński) щодо ситуації з фінансуванням операційної діяльності громадського транспорту. Стаття опублікована у жовтні 2023 року, тому під “минулим роком” мається на увазі 2022.

Сайт на якому розміщений цей допис називається “Demagog” і про себе вони пишуть таке:

Ми є першою польською фактчекінговою організацією. З 2014 року ми перевіряємо заяви політиків, перевіряємо передвиборчі обіцянки, боремося з фейковими новинами та дезінформацією. Ми ділимося знаннями та навчаємо.

Поштовхом до заснування Demagog у Польщі стала пропозиція співпраці від чеського та словацького Demagog у міжнародному проекті. Як група друзів, з рішучістю та відчуттям місії, ми продовжили розвивати ідею фактчекінгу в Польщі в рамках порталу demagog.org.pl .

Коротка інформація про Люблін. Місто розташоване на сході Польщі за приблизно 120 км від кордону з Україною, і за 218 км від Львова та 220 км від Луцька. Населення становить понад 331 тисячу мешканців, а площа міста 147 км2 (це майже як Львів без Винників та Брюховичів!). У місті є тролейбусна мережа, а також автобусні маршрути. Всього діє 73 маршрути: 13 тролейбусних та 60 автобусних (це дані до реформи 2024 року!). Маршрути обслуговує 354 транспортних засоби, з яких 99 тролейбусів (57 звичайних та 42 двосекційних) і 255 автобусів довжиною від 10 до 18 метрів (88 двосекційних, з яких 7 — електробуси; у Львові — жодного двосекційного тролейбуса чи автобуса ).

У 2022 році громадським транспортом перевезено 95 024 809 пасажирів (95 млн — це також майже як у Львові!), з яких 23,5% тролейбусними маршрутами, і 76,5% — автобусними. Приватні перевізники там також є, але їхня частка у структурі маршрутів становить лише 4,3% (у Львові це понад 20%). Звісно ж, “маршруток” на міських маршрутах Любліна не існує. Обсяг виконаної транспортної роботи всіма видами транспорту за 2022 рік склав 17 408 450 км (17,4 млн км), що коштувало 184 430 412 злотих (184,4 млн). З оплати проїзду пасажири покрили 34% витрат на організацію перевезень, тобто 66% додали з міського бюджету.

Далі пропонуємо вам переклад (з деякими нашими коментарями )

• У 2022 році Варшава, Вроцлав і Гданськ субсидували в середньому 69,15% операційних витрат громадського транспорту. З трьох міст, згаданих Робертом Рачинським, Варшава виплачувала найбільшу субсидію (79,50%).
• У 2022 році 18 воєводських міст покрили з бюджетів в середньому 67,46% витрат на громадський транспорт. Йдеться про витрати міста після вирахування доходів, отриманих від оплати проїзду пасажирами.
• У бюджетах 2023 року міста планують покрити в середньому 65,34% витрат на громадський транспорт.
• Виходячи з цього, ми вважаємо, що твердження відповідає дійсності.

Цей аналіз був створений у співпраці між Асоціацією “Демагог” та Радіо ZET в рамках передвиборчого фактчекінгового проєкту.

Безплатний транспорт – чи це можливо?

Однією з головних вимог руху “Безпартійні самоуправлінці” (Bezpartyjni Samorządowcy) є запровадження безоплатного громадського транспорту. Представники партії стверджують, що це покращить мобільність мешканців та зменшить проблему транспортної ізоляції у невеликих містах.

Роберт Рачинський, лідер партії “Безпартійні самоуправлінці”, в ефірі Радіо ZET заявив, що це хороша ідея. Політик підкреслив, що подекуди в Польщі громадський транспорт вже є значною мірою безплатним для громадян.

Доказом цього є той факт, що великі міста субсидують роботу громадського транспорту у своїх бюджетах. Це означає, що міста витрачають на транспорт більше, ніж заробляють на ньому, наприклад, від продажу квитків.

Варшава, Вроцлав, Гданськ – скільки вони витрачають?

Почнемо з трьох міст, згаданих Робертом Рачинським. Насправді, у 2022 році Варшава, Вроцлав і Гданськ покрили в середньому 69,15% операційних витрат на громадський транспорт зі своїх бюджетів. Тут ми враховуємо як перевезення трамваями, автобусами, метро та міськими велосипедами, так і витрати на інфраструктуру, необхідну для їхньої роботи.

З трьох міст Варшава найбільше субсидує операційні витрати на громадський транспорт. У 2022 році місто витратило на громадський транспорт понад 4 млрд злотих, а заробило лише 824,5 млн злотих. Це означає, що місто покрило 79,50% витрат.

Воєводські міста – скільки вони субсидували у 2022 році?

Ми проаналізували витрати на громадський транспорт у 18 воєводських містах (воєводські міста — це аналог обласних центрів в Україні, як-от, Львів, Київ або Кропивницький). При цьому ми виключили з розрахунків і порівнянь міські велосипедні системи, оскільки вони функціонують не у всіх містах.

Найбільшу дотацію на роботу громадського транспорту виплачували у Катовіце. Це місто покрило майже всі витрати (99,92%). Слід, однак, зазначити, що Катовіце входить до складу Верхньосілезької метрополії (Górnośląsko-Zagłębiowskiej Metropolija — GZM), яка має спільний бюджет, що фінансується, серед іншого, за рахунок продажу квитків.

На другому місці опинився Щецин, який сплатив 80,13% всіх операційних витрат на громадський транспорт. Найменше платив Білосток (38,74%). В середньому всі міста покривали з бюджетів 67,46% витрат на громадський транспорт.

А як щодо бюджету на 2023 рік?

Згідно з прогнозами, закладеними в бюджеті на 2023 рік, найбільші міста Польщі будуть субсидувати 65,34% вартості громадського транспорту.

На першому місці знову Катовіце (99,88%), на другому – Бидгощ (84,29%), на третьому – Варшава (80,32%). У 2023 році саме Краків планує найменше субсидіювати витрати на громадський транспорт (44,72%).

А як щодо бюджету на 2023 рік?
Згідно з прогнозами, закладеними в бюджеті на 2023 рік, найбільші міста Польщі будуть субсидувати 65,34% вартості громадського транспорту.

На першому місці знову Катовіце (99,88%), на другому – Бидгощ (84,29%), на третьому – Варшава (80,32%). У 2023 році саме Краків планує найменше субсидіювати витрати на громадський транспорт (44,72%).

Це стосується як поточних транспортних витрат (наприклад, витрати на забезпечення сполучення, зарплати працівникам), так і інвестиційних витрат (нові зупинки, ремонт, придбання транспортних засобів). Якщо брати до уваги лише поточні витрати, то виходить, що Зелена Гура цього року (йдеться про 2023) вийде в плюс (доходи перевищать витрати).

Що є витратами і доходами, а також субсидіями на громадський транспорт?

Для цього аналізу ми проаналізували бюджети 18 воєводських міст Польщі. Ми проаналізували минулорічні видатки, використовуючи звіти про виконання бюджету, а також видатки, заплановані в бюджетах на цей рік.

Ми взяли до уваги всі видатки та доходи, включені до наступних розділів бюджетної класифікації: 60001 “Залізничні пасажирські перевезення”, 60003 ” Автобусні пасажирські перевезення”, 60004 “Місцевий громадський транспорт”, 60020 “Експлуатація автобусних зупинок”, 60021 “Експлуатація станцій та пересадкових вузлів”, 60022 “Експлуатація систем спільного користування велосипедами”. У випадку бюджетів деяких міст доходи не включені до цієї класифікації, а замінені на “доходи від продажу квитків на громадський транспорт” або “доходи від (транспортних) послуг”.

Ми розглядаємо субсидії на функціонування громадського транспорту як відсоток видатків, який має покрити міський бюджет після вирахування доходів і надходжень від громадського транспорту. Слід зазначити, що транспорт – це не лише щоденне функціонування транспортних сполучень, але й інвестиції в нові лінії, зупинки та транспортні засоби.

Скільки міста інвестують на душу населення?

У липні журнал “Wspólnota” опублікував звіт, підготовлений професором Павлом Свєнєвічем та доктором Юлітою Лукомською. Експерти проаналізували субсидії на громадський транспорт на душу населення воєводств, міст, районів та гмін у 2022 році. (Ми також коротко переклали основне з того звіту ).

Виявилося, що серед воєводських міст найбільше на душу населення за транспорт заплатила Варшава (1 088,95 злотих), за нею йде Гданськ (759,56 злотих). Найменшу субсидію сплачував Білосток (220,14 злотих на особу). У випадку міст з правами повіту лідером є Бельсько-Бяла (475,45 злотих на особу).

Серед воєводств перше місце посіла Мазовія (99,03 злотих), серед повітів – Бельський повіт в Сілезії (22,11 злотих), а серед сільських гмін – Сухий Ляс під Познанню (523,89 злотих).

<<Кінець перекладу>>

От така фігня малята!

У 2022 році Люблін витратив на громадський транспорт в перерахунку на гривні 1 567 658 502 грн (1,56 млрд грн за курсом станом на 30 грудня 2022 року). І в цю суму не включено капітальні видатки. Польські журналісти дещо недопояснили у своїй статті, що будівництво або реконструкція не входять у вартість транспортної роботи. Вони рахували й інші статті витрат за бюджетною класифікацією, але в міському бюджеті стаття “транспортна робота” (замовлення послуг організації пасажирських перевезень) не включає їх.

І от місто, яке за населенням (принаймні офіційно) в половину менше за Львів, за рік перевозить майже стільки ж пасажирів як у Львові, і витрачає на це ще більше ніж Львів! Крім того, вони ще витрачають кошти на капітальні видатки на додачу до тих 184 млн злотих на транспортну роботу. А потім в коментарях завжди зʼявляється людина з коментарем типу “зробіть як в Польщі/як в Європі” “треба менше красти” і т.п. І що ти їм поясниш, як в нас і близько не ті бюджети, не кажучи про відсутність доступу до фінансування з фондів ЄС?

Так що, не скоро в нас буде комфортний громадський транспорт, як і вища якість життя загалом. Але срачі під транспортними темами в соцмережах будуть гарантовано

Джерело: Demagog

Читайте також:

Субсидування громадського транспорту у Польщі. Рейтинг

Транспортна аналітика з Польщі 2020

Новий перевізник у Вроцлаві: контракт на 120 млн злотих

Варшава за рік витрачає понад 4 млрд злотих на транспорт

Наприкінці січня вийшла транспортна аналітика про польські міста.
Ми натрапили на допис у facebook, який подаємо вам тут [з деякими нашими коментарями :)]

Скільки коштує організувати якісний громадський транспорт?

Багато. А багато це скільки?
Це стільки, що не всі готові платити, бо машиною може бути й дешевше (якщо лише враховувати лише витрати на пальне).

343 млн злотих витрати на приміське залізничне сполучення у воєвудстві Мазовєцкім (а-ля Варшавська область). В різних воєвудствах до 40% цих витрат покривають пасажири електричок/дизелів.

Витрати наших областей – від 0 до 15 млн грн на рік.
Скільки покривають грибники, рибалки, бабусі з молочком, і трохи платних пасажирів – достеменно не знає ніхто, але ~10-12% витрат. 70% витрат не покриває ніхто!
Привіт, КМЕ та міська електричка Львова (тут би з трамваями навести лад хоча б). Ага…

До речі, ось тут є дуже детальне дослідження про фінансування та організацію залізничних пасажирських перевезень у країнах ЄС на основі PSO (регламент ЄС 1370/2007):
https://www.cer.be/sites/default/files/publication/CER_PSO_Brochure.pdf

Загалом, витрати на транспорт у Польщі постійно зростали з менш ніж 2 млрд злотих у 2001 році до 7,5 млрд у 2019.

У Вроцлаві, наприклад, зарплатня працівників транспортної галузі (сектор міського ГТ) зросла з 3521,67 zł до 5331,47 zł (на 34,2 proc.) впродовж 8 років (2012-2020).

У зв’язку з карантинними обмеженнями втрата надходжень від продажу білетів/проїзних становила 70-90%, у Вроцлаві 85%.

Найбільше на ГТ витрачає Варшава – понад 2,72 млрд злотих на рік (пасажири покрили 33% цих витрат).

Ґданськ і Ґдиня мають одні з найдорожчих систем з розрахунку доплат з бюджету на одного пасажира 591 і 383 злотих відповідно.

Кракову все ще вдається вдало балансувати в зоні 40/60 – 45/55% пасажири/бюджет, але не у 2020 році звісно ж.

Детальніше тут:
https://wspolnota.org.pl/news-rankingi/ranking-doplaty-do-transportu-zbiorowego

https://wspolnota.org.pl/fileadmin/news/2021/Nr_25_2020_Doplaty_do_transportu_w_2019.pdf

А ось дані за 2018 рік (джерело transport-publiczny.pl)

А як у нас?

На жаль, в Україні такої загальнонаціональної аналітики не знайти …
Але є ось така спроба проаналізувати перевезення у кількох українських містах: https://demyandanylyuk.wordpress.com/2020/07/15/how-much-public-transport-costs-research/

Ось тут можна почитати про Краків а тут про Вроцлав і Варшаву.

Івано-Франківськ

Всього перевезено 894 792 пасажира*
платних пасажирів – 69,4%;
пільгових – 30,6% (примітка – валідація пільгової картки “Галка” наразі здійснюється лише у приблизно 30% фактичних поїздок пільговиків)

Загальний розподіл по усіх пасажирах:
Готівкові квитки – 48,4%
Пільгові картки “Галка” (в т.ч. учнівські) – 30,6%*
Картка “Галка” – 16,2%
Інші безготівкові оплати – 4,8%

Розподіл по платних пасажирах:
Готівкова оплата – 69,8%
Безготівкова – 30,2%

Розподіл усіх безготівкових платних валідацій:
Картка “Галка” – 77%
Банківська картка – 21%;
QR – 1,5%
easy wallet – 0,4%
SMS – 0,1%

Розподіл валідацій різними видами картки “Галка”:
Галка пільгова – 59,7%
Галка розумна картка – 34,2%
Галка учнівська – 5,8%
Галка студентська – 0,3%

Картку “Галка” поповнено на суму 598 006 грн
з них через додатки:
portmone.com – 59,5%
easy pay – 33,1%
city24 – 5,2%
2click – 2,2%

З 1 березня в ІФ реєстрація поїздок за пільговими картками “Галка” (пільгова, учнівська) є обов’язковою.

Джерело:
https://www.facebook.com/EATifua/posts/3739895409411975
https://www.facebook.com/EATifua/posts/3848549275213254

* станом на 02.2021 у Івано-Франківську система АСОП все ще в процесі розгортання і працює лише на комунальному транспорті (тролейбуси та автобуси), тобто без приватних перевізників. Пільгові картки продовжують видавати.

Вінниця

На телефонну «гарячу лінію» КП «Вінницякартсервіс» надходять дзвінки від користувачів пільгових муніципальних карток вінничанина щодо нових правил користування громадським транспортом для пільгових категорій населення.

Тому інформуємо вас, що з 1 січня 2021 року кількість безкоштовних поїздок по пільгових картках становить 60 поїздок на місяць. Нагадуємо, що згідно Постанови Уряду від 11.03.2020 року № 211 громадський транспорт перевозить пасажирів лише в межах кількості місць для сидіння у транспортному засобі, щоб убезпечити людей від ризиків, пов’язаних з інфікуванням на COVID-19. Найбільш уразлива до коронавірусної хвороби група ризику – це люди похилого віку.

КП «ВТК» впродовж 2020-го року неодноразово зверталась до пасажирів похилого віку утримуватись від частих поїздок в муніципальному транспорті.

Відповідно до проведеного аналізу перевезень, щодня КП «ВТК» перевозить близько 140 тисяч пасажирів, з яких більше третини (майже 50 тисяч) – це пільговики. І понад 70% з них – пенсіонери. КП «Вінницякартсервіс» провело аналіз статистики поїздок категорій населення, які користуються пільговими муніципальними картками. Він показав, що переважна більшість пільговиків (майже 40 тисяч осіб) щомісяця здійснюють до 40 поїздок.

Але є і чимало випадків, коли люди похилого віку здійснюють більше 200 і навіть понад 350 поїздок кожного місяця, ризикуючи своїм здоров’ям та здоров’ям інших людей.

Враховуючи те, що на січень-лютий прогнозується нова хвиля епідемії на COVID-19, а також те, що для 80% пільговиків достатньо 40 поїздок на місяць, з 1 січня цього року запроваджено нові правила користування громадським транспортом КП «ВТК» для пільгових категорій населення: 60 безкоштовних поїздок щомісяця. Компенсацію за ці перевезення підприємство як і раніше отримуватиме з бюджету Вінницької міської територіальної громади. Нагадуємо також, що з 2015 року держава не надає жодної компенсації за перевезення пільгових категорій населення транспортним підприємствам, які здійснюють у містах пасажирські перевезення.

Звертаємо увагу на те, що спосіб валідації для пільгових категорій населення не змінюється. Як і раніше, вони мають реєструвати проїзд на валідаторах, але тепер на них відображатиметься списання поїздок, як у решти власників карт, які використовують електронні проїзні. Перевірити залишок поїздок можливо буде одразу при успішній реєстрації, при повторному піднесені картки та через кнопку ІНФО на валідаторі. У випадку закінчення безкоштовних поїздок пільгову картку потрібно буде поповнити – це можна зробити через точки продажу та поповнення муніципальних карток вінничанина.

Увага! Правила проїзду для батьків багатодітних сімей, в яких п’ятеро і більше дітей віком до 18 років, – залишаються незмінними. Вони і надалі отримуватимуть електронні проїзні квитки з необмеженою кількістю поїздок. Що стосується вінничан з інвалідністю 1-ї групи – вони матимуть на своїх картках 120 безкоштовних поїздок з урахуванням супроводжуючих осіб.

Джерело: https://www.facebook.com/VinnytsiaKS/posts/2809587989360292

А ось у Києві так досі нічого й не вийшло: https://www.slovoidilo.ua/2021/01/06/stattja/suspilstvo/elektronnyj-kvytok-chomu-kyyevi-perenosyat-joho-vprovadzhennya-obicyayut-ukrayinski-mery

Чому? Бо не все так просто як пишуть у статті (і як здається більшості людей). Детально пояснено тут: https://demyandanylyuk.wordpress.com/2020/07/15/how-much-public-transport-costs-research/

А що там у Львові?

Міська влада обіцяє, що система АСОП буде розгорнута (лютий-березень 2022) на всі міські (ОТГ) маршрути, буде єдиний тариф (проїзний) і безкоштовні пересадки будуть можливі між всіма видами транспорту незалежно від форми власності перевізника.

http://tvoemisto.tv/news/elektronnyy_kyvtok_u_lvovi_zapratsyuie_nastupnogo_roku_tsogo_roku_testuvatymut_obladnannya_117010.html

За попередніми підрахунками додаткова доплата (якої зараз немає “завдяки” тінізації перевезень = зменшенню податкового навантаження) перевізникам становитиме ~800 млн грн щороку.

Очевидно, що в міському бюджеті таких коштів немає і не скоро буде, тому без підвищення тарифу не обійтися. Ага, і цих 800 млн у формі доплати – це за такий транспорт як зараз. Якщо ж ми хочемо мати кращий ГТ – то доведеться доплатити не менше 1,5 млрд грн на рік.

Що там у поляків? Як повідомляє польський сайт “transport-publiczny.pl” у Вроцлаві відбувся тендер (не конкурс, як у нас!) на визначення перевізника (як субпідрядника тамтешнього комунального АТП) з виконання міських пасажирських перевезень.

Тендер виграла приватна компанія Mobilis (комунальне підприємство не брало участі в торгах) у серпні 2019 року.

Замовлення розраховане на 5 років (січень 2020 – лютий 2025).

До цього часу (є півроку) переможець тендеру має:

• – облаштувати базу (чи взяти в оренду)
• – закупити автобуси (низькопідлогові звісно ж)
• – найняти водіїв 
• …

Вартість контракту 120 996 200 zł brutto (на 5 років). Початок виконання контракту – січень і квітень 2020 року.

Передбачено 16 автобусів довжиною 12м (+2 резервні) та 10 зчленованих автобусів (+2 резервні).

Вартість одного автобусо-км 9,02 zł для 12-метрових автобусів, а для гармошок ціна – 13,08 zł.

Обсяг замовлення 7,14 млн км, і 3,43 млн км відповідно.

Компанія Mobilis вже майже десять років працює у Варшаві та Кракові, а тепер і у Вроцлаві.

Про роботу компанії Мобіліс у Варшаві:

Слід додати, що більшість міських автобусних перевезень у кожному з цих міст виконує комунальний перевізник.

Для тих, хто не знає, а не знає більшість – в Україні таке НЕМОЖЛИВО!

Бо українське законодавство НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ процедури закупівлі транспортних послуг через тендер, а лише конкурс. А конкурс це завжди обрання “кращого” серед найгірших. Тобто в процедурі закладена безвихідь і “маршрутка”. Саме тому в українських містах такий ніякий громадський транспорт …

До речі, цікава інфорграфіка про міста в яких відкритий ринок послуг міських пасажирських перевезень, і показано частку ринку, якою володіють приватні перевізники:

Тобто лише в 12 містах Польщі на міських маршрутах працюють приватні перевізники, і лише у 2(!) містах приватні перевізники володіють 100% маршрутів. В містах, яких немає на карті — немає приватних перевізників, тобто послуги перевезень пасажирів надає лише комунальний перевізник.

Читайте також про наш ексклюзивний матеріал про організацію роботи міських перевезень у Вроцлаві

Нагадуємо умови – порівнюємо лише вартість абонементів, які повинні давати людині максимальну вигоду в перераїунку на щоденні поїздки.

Польща, Краків (0.77 млн населення)

Іменний річний безлімітний абонемент на всі види транспорту в межах Зони 1 (згрубша власне Краків, без агломерації) при непершій його купівлі – 950.50 PLN. Або 7000 UAH, або ж 19.17 UAH/доба. Звідси

Прага, Чехія (1.28 млн населення)

Іменний річний безлімітний абонемент на всі види транспорту в межах міста – 3650 CZK. Або 4427 UAH, або ж 12.12 UAH/доба. Звідси

Братислава, Словаччина (0.42 млн населення)

Іменний річний безлімітний абонемент на всі види транспорту в межах міста – 264.20 EUR. Або 8272 UAH або ж 22.66 грн/доба. Звідси

Будапешт, Угорщина (1.75 млн населення)

Іменний річний безлімітний абонемент на всі види транспорту в межах міста – 103000 HUF, або 10461 UAH, або ж 28.66 UAH/доба. Звідси

Бухарест, Румунія (1.9 млн населення)

Незрозумілио чи іменний, але місячний абонемент на всі види транспорту в межах міста – 50 RON, або ж 342 грн, або ж 11.40 UAH/доба. Річних вроді немає. Звідси

Львів, Україна (офіційно 0.72 млн населення)

Абонементи, і то місячні, існують лише в міському електричному транспорті, який не покриває всієї території міста і коштують 120 UAH/місяць, або ж 4 грн/доба. Більшість мешканців міста користуються автобусами, де існують лише разові поїздки і за умови прямого маршруту (а також щоденного користування) тратять 8 UAH/добу, або ж 240 UAH/місяць. Якщо їдуть з однією пересадкою, то витрати вдвічі більші і стають співмірними з витратами мешканців вищезагадних міст, які за цілком співмірні суми отримують в рази кращий сервіс

]]> https://ekvytok.lviv.ua/warsaw-spend-4-bln-yearly-on-transit/ Fri, 01 Apr 2016 08:37:47 +0000 http://ekvytok.lviv.ua/?p=1322 Поговоримо про Варшаву. Загальні видатки міського бюджету у 2016-ому становитимуть понад 14 млрд злотих. З них понад 4 млрд (третина загального бюджету!) підуть саме громадський на транспорт.

Про Варшаву

Площа – 517 квадратних кілометрів

Мешканці міста – 1.7 млн людей

На 100 чоловіків припадає 118 жінок.

60,8% людей працездатного віку, 22,8% це пенсіонери, 16,3% (діти до 18 років)

До діла

Тож в 2016 році витрати пов’язані з транспортом у бюджеті Варшави становитимуть 4 мільярди 437 мільйонів злотих. Ця сума становить 30,2% від усіх видатків міста, і в межах цієї суми 2 мільярди 734 мільйони (15% всього бюджету міста) злотих будуть витрачені на послуги міського транспорту (транспортна робота). Це сума, яка не включає коштів на оновлення рухомого складу, ремонтів інфраструктури транспортних об’єктів тощо.

Вартість утримання гродмаського транспорту для міста у Варшаві (як і у всій Європі) рахують у злотих за “кілометр транспортної роботи”, тож ось його вартість для різних видів міського транспорту:

Як бачимо з інфографіки найдорожча вартість (у злотих) 1 кілометра транспортної роботи становить робота трамваїв – 16 zl/км і 54 млн кілометрів на рік, але найбільшу кількість кілометрів при вартості 11 zl/км проїжджають автобуси комунального підприємства MZA, коли приватні перевізники (які теж їздять такими ж автобусами) намотують 35 млн кілометрів за 7,6 zl/км. Також у Варшаві є міська електричка: 15 млн кілометрів на рік при вартості 10 zl/км. Остання позиція в інфографіці і водночас найдорожча – регіональні електрички, які інтегровані в систему столичної транспортної системи. Вони отримують 24 злотих за кожен кілометр, але й за рік набігає лише 5 932 000 км. Варто зазначити, що кошти за виконану транспортну вони отримують з бюджету міста незалежно від кількості перевезених пасажирів. При цьому вартість квитка для пасажирів є дешевшою ніж вартість 1км транспортної роботи.

Для мешканців Варшави доступно 1 517 автобусів (100% рухомого складу з низькою підлогою), які щодня працюють на 172 денних маршрутах, 42 підміських маршрутах(обслуговують прилеглі до території міста населенні пункти) і 43 нічних.
На 26 трамвайних ліній у столиці Польщі виїжджає 421 вагон 276 з яких низько підлогові.

Система громадського транспорту Варшави це також і залізничні перевезення де в межах системи міської електрички працює 28 потягів на 4 лініях.

Маршрутки як клас і тип перевезення в межах міста – відсутні.

Не менш важливою складовою цільної системи транспорту Варшави є громадський велосипедний прокат (автоматизований), який було запущено у 2012 році. Дохід від користування системою велопрокату VETURILO (варшавська назва прокату NextBike) у 2015 році склав 2,1 млн злотих, а видатки на утримання системи склали 6,6 млн злотих. Як і в попередні роки покриття витрат (близько 5 млн) будуть компенсовані з бюджету міста.

Для зручності мешканців міста, до транспортної системи Варшави входять понад 600 трамвайних зупинок, близько 3 700 автобусних зупинок, 28 станцій метро, а також 48 залізничних станцій і вокзалів, які обслуговуються міською електричкою та інтегрованих в систему регіональних поїздів.

Перевезення пасажирів в системі міського громадського транспорту фінансуються спільно з міського бюджету та з оплати за квитки зібраних з пасажирів. Надходження з проданих квитків у 2016 заплановані у сумі 864 млн злотих, які покриють витрати на роботу громадського транспорту приблизно на 30%. Це означає, що наприклад при купівлі одноразового пересадкового квитка (діє впродовж 75хв) за 4,40 zl з міського бюджету додатково витрачають 10,26 zl.

Варто зазначити важливу деталь: більшість мешканців Варшави не купують одноразові квитки, а користуються проїзними тривалої дії!

Наприклад придбавши персоналізований (іменний) проїзний на 30 днів за 110 zl (звичайний)/ 55 zl (пільговий) ви можете користуватися всіма маршрутами (денними та нічними) з необмеженою кількістю пересадок. Тож це значно вигідніше ніж щодня при кожній поїздці купувати одноразовий квиток. При купівлі проїзних на 90 днів чи на півроку, рік – це буде ще вигідніше, адже в перерахунку на кількість поїздок вартість буде ще меншою – 3,1 zl на день з необмеженою кількістю поїздок чи пересадок! Більше про тарифи можна прочитати тут.

Квитки на проїзд в міському транспорті Варшави можна придбати у понад 3,9 тисячах пунктів продажу по місту. Це також коштує для міського бюджету певних коштів: друк і зберігання квитків, обслуговування квиткоматів – 15 млн злотих на рік.

Для обслуговування пасажирів на якомога вищих стандартах невід’ємною частиною системи міського громадського транспорту є утримання інфраструктури зупинок. Впорядкування і ремонти автобусних, трамвайних кінцевих, миття павільйонів (понад 1 500шт.), вивезення сміття тощо, впродовж року для міського бюджету становить суму у 39 мільйонів злотих.

Джерело

Висновок

Чітко і зрозуміло пояснено, що якісний транспорт потребує чималих витрат, але при цьому це значно підвищує якість життя і, відповідно, конкурентоспроможність міста. Мешканці точно знають, що їхній трамвай чи автобус приїде точно за розкладом, в ньому буде комфортно і відносно швидко їхати, а при пересадці їм не доведеться платити ще раз. На жаль, цього ніяк не розуміють посадовці та депутати в українських містах.

Адже в нас здичавіла система маршруток і деградованого електротранспорту. Зрозуміло, що за таких умов громадський транспорт ніколи не зможе бути якісним. Неможливо говорити про комфорт, коли невідомо чи о 9-й вечора приїде твоя маршрутка. Все цілком логічно – приватний підприємець у будь-якій сфері буде оптимізовувати свої витрати, бо бізнес це не благодійність. А в транспортній сфері це означає погіршення якості послуги, відсутність комфорту, відсутність вечірніх рейсів та рейсів на вихідних, переповненість, неякісний і несвоєчасний ремонт автобусів, бруд, низька кваліфікація водія і низька зарплатня, перегони між маршрутами-конкурентами тощо.

Ось чому у цивілізованих країнах міста оплачують транспортну роботу з бюджету незалежно від форми власності компанії-перевізника. Тож якщо б раптом мерія Варшави чи будь-якого польського міста відмовилася від оплати транспортної роботи… можна поглянути на будь-яке українське місто і зрозуміти, що б сталося з системою міського громадського транспорту і, відповідно, з самими містами – деградація і хаос.

Криза в транспорті

Вроцлав

Лейпциг

Підрахунки собівартості для Львова

Однією з найболючіших тем, що обговорювалася очільниками населених пунктів області під час засідання хмельницького регіонального відділення Асоціації міст України, була проблема пільгових пасажирських перевезень. Якщо раніше перевізникам витрачені на обслуговування пільговиків кошти компенсовувала держава, то у 2016 році цю функцію переклали на місцеві бюджети.

Ситуація об’єктивно складна. Київ вирішив змусити місцеві бюджети фінансувати пільговиків, при цьому не дозволяючи зменшувати їх кількість. Традиційно – перекласти проблему, не давши всіх важелів для її вирішення. Тому не обійшлось без пропозицій винайти велосипед:

Хтось пропонував вивчити можливість надання адресної грошової допомоги пільговикам, хтось – забезпечити безкоштовні перевезення лише у робочий час доби, хтось – обмежити кількість пільгових місць у автобусі.

Звісно все це абсолютно незаконно, про що влучно зауважив мер Константинова:

– Ми не можемо обмежити ні час пільгового перевезення, ні територію. Я робив такі спроби у Старокостянтинові, але всі рішення були скасовані прокуратурою. Наше місто не має ресурсів для компенсування пільгового перевезення. Я пропоную, щоб держава виконувала свої функції, – зазначив Микола Мельничук, міський голова Старокостянтинова.

Великі міста області, такі як Хмельницький та Кам’янець-Подільський, серйозно вивчають можливість запровадження місцевої “картки пільговика“, і одразу вилазять проблеми з немісцевими пльговиками:

– Без спеціальної картки пільговика взагалі ні про що говорити. Ми проводили розрахунки, потрібно придбати спеціальні машини для зчитування картки у кожен автобус. Самі ж картки безкоштовно пропонує виготовити “Ощадбанк”, – каже очільник Кам”янця-Подільського Михайло Сімашкевич.
– Ми серйозно думаємо над можливістю введення картки пільговика, проте, уже бачимо проблеми: наприклад, учасник бойових дій з Ярмолинець, котрий уже багато років живе у обласному центрі без реєстрації, не матиме права на пільговий проїзд у Хмельницькому. тому це також не ідеальний варіант, – зізнається Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького. До слова, Хмельницький – один з небагатьох населених пунктів області, що уже взяли на себе фінансування пільгового проїзду.

Який би варіант виходу з ситуації не обрали населені пункти області, витрати з бюджету населених пунктів на компенсацію пільгових перевезень будуть значними. У наступній цитаті підсумок існування нашої держави за 20 років:

– Якщо у Старокостянтинові з міського бюджету компенсуватимуть витрати на пільгові перевезення, то можна забути про всі капітальні вкладення, – констатує міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук.

Єдиною тверезою пропозицію було повне скасування пільг (точніше їх монетизація):

– Моя позиція – пільг не повинно бути взагалі. Єдина допустима пільга – рівень зарплати та пенсії, – зазначив Сергій Мельник, народний депутат.
– Жодна пільга чи субсидія не веде до економії.

Дискусія вийшла палкою. Проте, жодного практичного варіанту щодо того, яким чином забезпечити фінансування пільгових перевезень, так і не знайшли.

Висновок

Безпросвітні українські злидні, породжені роками соціально-гречкової економіки в комбінації з винаходом велосипедів типу “обмежити в часі пільговиків“, “обмежити пільговиків в кількості” – це просто невичерпне джерело для фейспалмів.

Але в принципі це позитивно, що Київ змушує чиновників на місцях рухатись і вмикати мізки. Маємо шанс на зміни.

Звідси

До теми:

Тарифи і пільги віддадуть на місця

Монетизація пільг

До слова, в сусідній Польщі (і не тільки) кількість пільгових категорій (безкоштовний проїзд) всього 9 на всю країну + додаткові, які визначає кожна окрема міська рада якщо захоче. Пенсіонери за віком там їздять за 50% вартості проїзду (проїзного) до 70-ти років. Після 70-ти – всі безкоштовно. У нас же кількість пільговиків донедавна складала майже 40 категорій! У минулому році цю кількість скоротили до 20 з гаком, що теж забагато.

Також згадаємо Постанову кабінету міністрів, яка гарантує всім пенсіонерам України халяву у електротранспорті будь якого міста. При цьому компенсацій за них Київ платити не збирається

Також процитуємо закон про автомобільний транспорт:

Види та обсяги пільгових перевезень установлюються
замовленням, у якому визначається порядок компенсації
автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів
на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відповідно немає компенсації – немає і перевезення, справедливо . Між іншим чергова “фішка” нашої держави: закон чітко вимагає компенсувати пільгові перевезення, але держава на всіх рівнях це саботує. Тобто своїх обов’язків уникає, а перевізників за уникання своїх – карає.

Івано-Франківськ вирішив наступити на граблі Львова і змінити транспортну мережу, що склалась еволюційно, без зміни базових економічних взаємин між містом та перевізниками. Що наразі вийшло?

Що змінили?

Загалом принцип той самий, що й у Львові був у 2012: скоротити кількість маршрутів, зменшити дубляж мережі, надати пріоритет великим автобусам та електротранспорту.

загальна кількість маршрутів скорочена:
було 47 -> стало 28
5 маршрутів – тільки автобуси
всі маршрути працюють в режимі “Звичайний“, а не “Маршрутне таксі“

Зменшили кількість рухомого складу: було 270 -> стало 200

Перевізники
Було: 113 (!!!)  -> залишилося 6 (звісно ж купа субпідрядників) 

Комунальний перевізник:
1 маршрут (5 автобусів)

38 тролейбусів 
маршрутів: 
було 10 -> стало 8 (деякі об’єднали в один)
Планують закуповувати нові тролейбуси взявши кредит в ЄБРР

Інформування мешканців

З цим все значно краще, ніж у Львові в 2012-ому. На зупинках вчасно оновили таблички, врахувавши досвід європейських міст та Львова:

На зупинках роздавали буклети, поширювали нові схеми у засобах масової інформації:

На сайті Easyway дали помацати нову мережу ще до її впровадження, всі автобуси видно online (у Львові цього досі немає!):

Що прогавили?

Звісно ж місто не наймає перевізників. Тобто базовий принцип не змінився. Місто видумує тариф, розклад, маршрути і змушує їздити перевізників в цих умовах. При цьому якщо перевізник буде в збитку – то це винятково його проблеми

Особливо потішило, що міськрада змусила перевізників возити школярів безкоштовно. Не передбачивши за це жодної компенсації з бюджету. Комунізм прийшов у Івано-Франківськ

Результати

В цілому, на жаль, очікувані. Перевізники відхиляються від розкладів та маршрутів, випускають надто мало рухомого складу і в цілому їздять аби не бути в збитку. Пасажири зляться. Безкоштовних пересадок не впроваджено. У перші ж дні “на прохання мешканців” (ага, у Львові теж так було, мешканців, так-так) ввели ще 2 нові маршрути.

Михайло Смушак, начальник профільного департаменту міськради, видумує штрафні велосипеди і демонструє повне нерозуміння схеми “місто наймає перевізників“:

Що стосується нових угод, нового конкурсу, то підписані нові угоди з перевізниками. Відповідно до них, водії повинні дотримуватися графіку руху. За порушення передбачені штрафні санкції. Можемо розірвати угоду, але це неефективний засіб. От розірвали б її з тим, хто курсує по вулиці Максимовича, ніхто б туди не їхав. Чи щодо маршруту №55, водії не їдуть як треба. Але там два автобуси, люди не зможуть доїхати до Чукалівки. З 1 січня, якщо ти не дотримався графіку руху, то плати штраф. Не сплатив, то складається акт правопорушення, що може призвести до розірвання угоди. Такі штрафи кожного дня можуть бути. Ціну оприлюднимо пізніше. … На жаль, деякі керівники комунальних підприємств не знають, що таке план розвитку. Для них бізнес-план – це скільки він має відремонтувати ліфтів, скільки на це грошей треба виділити з міського бюджету. Комунальні підприємства існують на ринку як і інші, вони мають конкурувати між собою. Воно має давати місту якісь прибутки.

Звісно ж місто не має повноважень штрафувати перевізників за будь які відхилення від графіку руху чи маршруту. Це повноваження абсолютно іншої структури, яка непідконтрольна міській владі.  Дуже дивно, що про це не знає начальник профільного департаменту .

На розірвання договорів місто теж не піде, що цілком демонструється фразою “От розірвали б її з тим, хто курсує по … – ніхто б туди не їхав“. У Львові маршрути спеціально віддавали пакетами, аби крім прибуткових маршрутів перевізнику і соціальні “перепали“. Загалом цей підхід показує, що місто все ще бажає усунутись від регуляції перевезень і спихнути всі ризики збитковості – на перевізника.

Все це лише демонструє симуляцію реформ, відсталість нашої держави і компетенцію чиновників, що займаються транспортом. Місто, будучу замовником перевезень, повинно платити перевізникам за їх роботу. Це єдиний спосіб мати рух згідно бажаного графіку. Тоді можна навіть безкоштовно людей возити – перевізники всеодно раді будуть . Від економіки нікуди не подітись – є собіварість перевезень і перевізник ніколи не працюватиме собі в збиток. Власне нічні рейси у Львові є хронічно збитковими, але їздять стабільно, бо місто компенсовує ці збитки перевізнику.

До теми: Чому Львову не вдалось позбутися маршруток?

Є приклади в Польщі коли місто, наймаючи перевізників для роботи на міських маршрутах, вирішує не заморочуватись квитками й контролерами, а робить його безкоштовним. Інколи навіть для всіх груп населення.

Одразу червоними буквами наголосимо, що таке наразі запроваджено у містах з кількістю мешканців меншою ніж 100 000, враховуючи високі витрати на субсидування громадського транспорту до цього. Тобто якщо з міського бюджету транспорт отримував 80% на свою роботу, місту було вигідніше перейти на 100% субсидування. Ось список міст, де діє такий підхід:

Адміністрації сайту найбільше подобається принцип містечок, де безкоштовно їздять власники автомобілів. Добрий спосіб заохочувати користуватись громадським транспортом. А тепер розповімо про 2 міста детальніше:

Лазіска Ґурне

Населення: 20 тисяч осіб
Площа: 20 км²

Ґміна [район – зауваження адміністрації] планувала виділити на безкоштовні перевезення 4.3 млн PLN, але в результаті тендеру серед 4-ох пропозицій виграла пропозиція за 2.4 млн PLN.

Йдеться про перевезення пасажирів п’ятьма короткими автобусами (шостий перебуває в запасі) на трьох маршрутах. Два з них (Ł і N) наразі обслуговує інший перевізник – на них більше не потрібно буде купувати й валідувати квитки. Водночас всі транзитні й міжміські та приміські маршрути залишаються платними на загальних умовах.

Обсяг послуги оцінено у 230 тисяч кілометрів в рік. Це означає, що коштів на це з міського бюджету буде витрачено менше ніж раніше. Тепер це коштуватиме місту 610 тисяч PLN за рік. Раніше за кілометр пробігу з міського бюджету доводилось доплачувати 4.4 PLN (для ліній N і Ł сума становила близько 3 PLN за кілометр), тож місто навіть зекономило.

Лазіска Ґурне це вже третє місто регіону, що вводить безкоштовний проїзд у свому громадському транспорті.

Жори

Населення: 60 тисяч людей
Площа: 65 км²

Тендер на автобусні певерезення у Жорах передбачає 700 тисяч кілометрів пробігу протягом 6 років.

В Жорах із 2014-ого проїзд у громадському транспорті безкоштовний (в межах міста). Тендер проводиться на обслуговування маршрутів тривалістю в 74 місяці, обсягом у 690 795 кілометрів. При цьому зазначається, що оскільки точно порахувати потребу у кілометрах неможливо – то в процесі допускаєтьcя збільшення обсягу перевезень до 30% від початкового.

До тендеру допускаються компанії-перевізники з неперервним досвідом роботи принаймні 1 рік протягом останніх 3-ох років з обсягом перевезень не меншим ніж 70 тисяч кілометрів.

Вимоги щодо рухомого складу: звичайний автобус повинен має бути виробленим після 2007 року, вміщувати щонайменше 98 людей (з них 26 сидячих), мати троє дверей, відповідати нормам ЄВРО-4 і мати не менше як 65% низької підлоги. Запасний автобус (резервний, на випадок поломки основного) має бути випущеним після 2003-ого року, вміщувати не менше 88 людей, відповідати нормам ЄВРО-3. Обидва автобуси повинні мати місця для маломобільних груп людей.

На 95% вирішальною у тендері буде ціна послуги. Решта відсотків припадає на вік рухомого складу. Їх отримає претендент, у якого автобуси вироблені після 2012ого року включно. За кожен рік в сторону 2007ого буде знято один бал.

Місто звітує, що кількість пасажирів у громадському транспорті значно виросло, хоча видатки зросли незначно. Місто витрачає на пасажирські перевезення близько 2.5 млн PLN в рік.

Висновки

Безкоштовний проїзд в громадському транспорті – це радикальний варіант найму перевізників містом. Для маленьких містечок інколи простіше й дешевше повністю відмовитись від будь яких витрат на квитки, інкасацію, контролерів ніж платити за все це. Хоча досвід Талліна (418 тисяч людей) показує, що це можливо і для більiих міст. Адже крім прямого економічного ефекту в “мінус” (зростання дотацій за перевезення), є ще й дуже непрямий ефект в “плюс” – зменшення кількості заторів, швидше добирання людей до роботи (а отже й зростання продуктивності їх праці).

Зауважимо тільки, що наші перевізники давно готові до такої схеми, на слуханнях вони неодноразово говорили, що згодні возити пасажирів навіть безкоштовно, якщо місто платитиме їм за пробіг згідно даних GPS.

М’яч на стороні міста, яке роками боїться брати на себе відповідальність і кидає людям й перевізникам кістку у вигляді компромісного тарифу, який щоразу не влаштовує ні перших, ні других.

Ще трішки про Краків, Вроцлав і основи схеми “місто наймає перевізників“.